Вірменська абетка () — звукове письмо, що застосовується для запису вірменської мови. Письмо створене Месропом Маштоцом у 405-406 роках за зразком грецького алфавіту й деяких давніх вірменських систем письма. Доповнене в XII столітті двома буквами (Օ та Ֆ), письмо і сьогодні використовують вірмени. Внаслідок орфографічної реформи 1920-х років було додано нову букву և (великі букви: ԵՎ), яка перед тим була лігатурою ե+ւ. Також з абетки забрали букву Ւ ւ, і створено нову букву ՈՒ ու (яка перед тим була диграфом; буква Ւ ւ стала частиною цієї новоствореної букви).
Абетка Літера Назва літери Вимова (МФА) Транслітерація Число-везначе-ння Тра-диц.орфо-гра-фія Ре-форм.орфо-гра-фія Вимова Українська Класич-навірм. Сх.-вірм. Зах.-вірм. Класич-на ISO 9985 Кири-лиця Класич-навірм. Сх.-вірм. Зах.-вірм.Ա ա այբ айб a а 1Բբ բեն бен b б 2Գգ գիմ ґім g ґ 3Դ դ դա да d д 4Եե եչ єч , на початку слова e е (є) 5Զ զ զա за z з 6Էէ է е ēê е 7Ըը ըթ ет əë и (е) 8Թթ թօ թո то t‘ т 9Ժ ժ ժէ ժե же ž ж 10Իի ինի іні i і 20Լլ լիւն լյուն люн l л 30Խ խ խէ խե хе x х 40Ծծ ծա ца c ç ц 50Կկ կեն кен k к 60Հհ հօ հո го h г 70Ձձ ձա дза j дз 80Ղ ղ ղատ гат , або ł ġ г 90Ճ ճ ճէ ճե че č č̣ ч 100Մմ մեն мен m м 200Յյ յի հի ї , y й 300Նն նու ну n н 400Շշ շա ша š ш 500Ոո ո во , на початку слова o о (во) 600Չչ չա ча č‘ č ч 700Պպ պէ պե пе p п 800Ջջ ջէ ջե дже дж 900Ռռ ռա ра r̄ р 1000Սս սէ սե се s с 2000Վվ վեւ վեվ вев v в 3000Տտ տիւն տյուն тюн t т 4000Րր րէ րե ре r р 5000Ցց ցօ ցո цо c‘ ц 6000Ււ հիւն — гюн w в 7000Փփ փիւր փյուր пюр p‘ п 8000Քք քէ քե ке k‘ к 9000Օօ օ о ô ò о —Ֆֆ ֆէ ֆե фе f ф —և և єв , на початку слова ew ев (єв) —ՈՒ Ու ու— ու у u ow у — Літера Тра-диц.орфо-гра-фія Ре-форм.орфо-гра-фія Класич-невірм. Сх.-вірм. Зах.-вірм. Українська Класич-навірм. Сх.-вірм. Зах.-вірм. Класич-на ISO 9985 Кири-лиця Число-везначе-ння Вимова Назва букви Вимова (МФА) Транслітерація В західновірменській мові використовуються диграфи էօ для звука та իւ для звука
Транслітерація Особливо проблемною є передача вірменської голосної фонеми [ə] (ը), яка у вірменській ортографії зазвичай не позначається літерою, за винятком початку, кінця слова та при поділі слова для перенесення на новий рядок, але обов'язково вимовляється при збігу кількох приголосних. Тож поширена передача вірменських прізвищ Մկրտչյան, Բդոյան, Տրդատյան як Мкртчян, Бдоян, Трдатян є некоректною з точки зору оригінальної вимови та незручна для мови-акцептора. У таких випадках рекомендовано вставляти епентетичний голосний [ɪ], цебто літеру И (Микиртич'ян тощо).
Традиційно в більшості вірменських прізвищ перед суфіксом -ян, попри вимову, не використовується розділовий знак м'якшення або апостроф. Проте після шиплячих, аби уникнути спотворення, рекомендовано ставити розділовий знак: Мануш'ян, Макіч'ян тощо.
Використання для інших мов
Впродовж 250-ти років, починаючи з початку 18 століття і до 1950-го року, було надруковано більше 2000 книг турецькою мовою з використанням вірменської абетки. Вірменська абетка використовувалась також турецькомовними вірменами впродовж 1840 — 1890 років Kharatian, A. A. (1995). "Հայատառ թուրքերեն մամուլը (1840—1890-ական թթ.) [Armenian periodicals in Turkish letters (1840-1890s)]". Lraber Hasarakakan Gitutyunneri (in Armenian) (2): 72–85.. В ті часи у Стамбулі виходила преса турецькою мовою вірменським письмом. Вірменським письмом користувались кипчацькомовні вірмени впродовж 1524 — 1669 років, що проживали на Поділлі та на Галичині (Україна). Вірменська абетка була офіційним письмом курдської мови в 1921 — 1928 роках у Радянській Вірменіїhttps://web.archive.org/web/20150709190907/http://www.skytower.org/~ernstjtremel/downloadableKurdishFiles/Different_Kurdish_Scripts_Comparison.pdf.
Посилання Алфавіт з прямими, курсивними і художніми буквами. Колекція шрифтів. Алфавіт з вимовою вірмено-англійський онлайн-переклад transliteration schemes for the Armenian alphabet (transliteration.eki.ee)
Примітки