Валенти́н Сім'я́нцев (Сім'янців, Сімянцев) (Великий Бурлук, — 15 лютого 1992, Філадельфія) — військовий, скульптор родом із Харківщини, за фахом інженер-гідротехнік. Військове звання — сотник Армії УНР (підвищений у повоєнні роки).
Життєпис
Валентин Іванович Сім'янцев народився 23 квітня (5 травня) 1899 року, у слободі Великий Бурлук Вовчанського повіту Харківської губернії (тепер райцентр Харківської області) у сім'ї міщанина з міста Вовчанську Івана Яковича Сім'янцева та його законної дружини Марії Самійлівни (Давиденко) Сім'янцевої.Державний архів Харківської області
Закінчив Великобурлуцьку 2-класну школу (1911), Великобурлуцьку вчительську семінарію (1914), Липковатівську сільськогосподарську школу (1918). В українській армії від 1918 року: служив за часів Центральної Ради, Української Держави та Директорії. В період Перших визвольних змагань — спочатку козак 2-ї чоти кінної сотні Богданівського пішого полку, бунчужний 3-ї сотні («Богданівської») полку Чорних запорожців.
Учасник Першого зимового походу. Лицар Залізного хреста Армії УНР.
1920 року інтернований до Польщі. Навчався в Спільній юнацькій школі (1921—1923). 1923 року нелегально перейшов кордон до ЧСР. Закінчив матуральні курси при Українському громадському комітеті (1924) та Українську господарську академію (Подєбради, 20 серпня 1929; дипломний проект захистив з дуже добрим успіхом).
На еміграції в Чехо-Словаччині, Німеччині і США.
Помер 15 лютого 1992 року в місті Філадельфія, США. Похований на Українському православному цвинтарі св. Андрія у Баунд-Бруці (Нью-Джерсі, США).
Творчий доробок
Серед його творчого доробку — портрети, плакати, композиції. Автор погруддя на могилі генерал-поручика Армії УНР Петра Дяченка.
Автор спогадів: «Спогади богданівця» (Нью-Йорк: Червона Калина, 1963), «В Зимовому поході» (За Державність: Матеріали до Історії Війська Українського. — Торонто, 1964. — Зб. 10. — С. 108—128; Зб. 11.— 1966.— С. 206—227), «Студентські часи. Спогад» (Вашингтон, 1973), «Роки козакування, 1917—1923 (спогади)» (Філадельфія, 1976; видано у видавництві Пропала грамота під назвою «Чорні запорожці» у 2021 році) «Інженер емігрант у Чехо-Словаччині» (Буенос-Айрес — Філадельфія: в-во Юліяна Середяка, 1978) та інших праць у журналах «Тризуб», «Вісті комбатанта», «Дороговказ» (видання СБУВ) та ін.
Вшанування 4 серпня 2020 року на фасаді Великобурлуцького краєзнавчого музею було відкрито меморіальну дошкуВстановлено меморіальну дошку Валентину Івановичу Сім'янцеву. У квітні 2021 року видавництво «Пропала грамота» перевидала спогади у книзі під назвою «Чорні запорожці» . 30 серпня 2022 року у місті Мерефа вулицю Матросова перейменували на вулицю Валентина Сім'янцева.. 26 грудня 2023 року в смт. Великий Бурлук провулок Пушкіна перейменували на провулок Братів Сім'янцевих (на честь Валентина Сім'янцева та його брата Олекси).У населених пунктах Великобурлуцької громади на Харківщині перейменували 20 вулиць
Галерея
Література
Сім'янців Валентин // Коваленко Сергій. Сім'янців Валентин Іванович/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — Київ: Видавництво «Стікс», 2015. — 368 с. Білокінь С. Сім'янцев Валентин // Одіссея богданівця Валентина Сімянціва. З книги Р. Коваля «Багряні жнива Української революції», 2005 Холодний Яр. Історичний клуб
Примітки