Олекса́ндр Па́влович Ско́бліков (25 лютого 1929, Дружківка — 29 січня 2005, Київ) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1956 року. Член-кореспондент Академії мистецтв України з 2000 року. Депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання. Чоловік скульптора Юлії Скобликової.
Життєпис Народився 25 лютого 1929 року в місті Дружківці (нині Донецька область, Україна). 1954 року закінчив Київський художній інститут (учень Михайла Лисенка, Олексія Оліника, Макара ВронськогоСкобликов Олександр Павлович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 238.).
У 1955—1971 роках — на творчій роботі. Член Комуністичної партії Радянського Союзу з 1968 року. З 1971 року по 1975 рік — заступник голови правління Спілки радянських художників УкраїниОлександр Скобліков / Бібліотека Українського мистецтва, секретар правління Спілки художників СРСР. Протягом 1975—1980 років обіймав посаду голови правління Київської організації Спілки радянських художників України; у 1981—1983 роках — голови Спілки радянських художників України. У 1983—2005 роках — на творчій роботі.
Обирався депутатом Київської міської ради народних депутатів (1978—1980 роки) та Верховної Ради СРСР (1979—1984 роки). Був головою художньої ради з нумізматики Національного банку України.
Мешкав у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 11, квартира № 93 та у будинку на вулиці Михайлівській, № 2, квартира № 1. Помер у Києві 29 січня 2005 року, де і похований на Байковому кладовищі(ділянка № 49а).
Творчість У реалістичній манері працював у галузях станкової (створював композиції, портрети), монументальної скульптури (автор пам'ятників, меморіальних дошок) та медальєрного мистецтва. Серед робіт: станкова скульптура
портрети «Революціонер Петро Алексєєв» (1954, бронза); «Старий робітник» (1957, бронза); «Юлія» (1958, мармур); «Борис Чистяков» (1959); «Наташа» (1960); «Ударниця Дарницького шовкового комбінату Рая Панченко» (1963); «Тарас Шевченко» (1964, граніт; Донецький ботанічний сад НАН України); «Михайло Фрунзе» (1967); «Медсестра» (1967); «Михайло Калінін» (1967; деревина; Донецький обласний художній музей); «Колгоспниця» (1967, граніт; Національний художній музей України); «Павло Дибенко» (1967); «Володимир Антонов-Овсієнко» (1967, оргскло); «Олександр Матросов» (1968, оргскло); «Фелікс Дзержинський» (1969); «Ткаля А. Хорольська» (1969); «Григорій Петровський» (1970, штучний камінь); «Професор Микола Шарлемань» (1970); «Гнат Юра» (1971); «Академік Володимир Вернадський» (1972, граніт; Національний художній музей України); «Марія Запорожець» (1974); «Леонід Брежнєв» (1975); «Двічі Герой Радянського Союзу генерал-полковник В. Д. Лавриненко» (1975, бронза; Національний художній музей України); «Двічі Герой Соціалістичної Праці П. О. Желюк» (1975); «Поет Борис Олійник» (1976); «Павло Вірський» (1977); «Академік Ростислав Чаговець» (1977); «Тарас Шевченко» (1981, оргскло; передано в Форт-Шевченка); «Борис Патон» (1980, 2002); «Володимир Ленін. 1903 рік» (1980); «Нескорені» (1981); «Василь Сухомлинський» (1982); «Олексій Артамонов» (1982); «Карпо Трохименко» (1982, бронза, лиття; Хмельницький обласний художній музей)Карпо Трохименко, народний художник УРСР / Хмельницький обласний художній музей; «Ветеран німецько-радянської війни, повний кавалер орденів Утвенко» (1985, бронза, лиття; Хмельницький обласний художній музей)Ветеран ВОВ, повний кавалер орденів Утвенко / Хмельницький обласний художній музей; «Василь Ремесло» (1988); «Олександр Покришкін» (1989); «Тарас Шевченко» (1991, гіпс; передано до Кабінету Міністрів України); «Геогій Майборода» (1995); «Тарас Шевченко» (2000, бронза; власність родини); «Яків Цегляр» (2001); скульптурні композиції «На цілині» (1960); «Куховарка на цілині» (1960, бронза; Національний художній музей України); «На будівництві» (1960); «Прийшла й до нас на фронт весна» (1967, оргскло; Національний художній музей України); «Підсніжники» (1976). </div> монументальна скульптура пам'ятники Володимиру Леніну для заводу «Криворіжсталь» (1959, бронза; у співавторстві з Олексієм Оліником та Макаром Вронським); Адміралу Нахімову в Маріуполі (1966); Олександрові Пушкіну в Тернополі (1959, органічне скло; у співавторстві з Макаром Вронським та Олексієм Олійником; демонтований у квітні 2022 року); Михайлові Калініну в селі Калинівці Чернігівської області (1967, демонтований у 2014 році); Петрові Чайковському в Шахтарську (1965, оргскло, граніт; у співавторстві з Макаром Вронським, архітектор Ігор Масленков); Тарасові Шевченку: Шалетт-сюр-Луен у Франції (1974, бронза, граніт; архітектор Олександр Малиновський), Шполі (1978), Умані (1981, бронза, камінь; архітектор Анатолій Ігнащенко), Батумі (1986, бронза, камінь), Дубні (1991, бронза, камінь; трифігурна композиція), Краснограді (1986), Ніжині (1991, бронза, граніт), Хирові Львівської області (1993); Міжгір'ї Закарпатської області (1995, архітектор К. Сидоров), Кременчуці (2004); Миколі Щорсу в Чернігові (1977, бронза, лабрадорит; архітектор Анатолій Ігнащенко; демонтований 17 квітня 2015 рокуУ Чернігові знесли пам'ятники Щорсу і Крапив'янському / LB.ua); Миколі Некрасову в Немирові (1979); Морякам Дніпровської військової флотилії в Києві на Рибальському острові (1979, бронза, граніт; у співавторстві з Макаром Вронським, архітектор Ігор Ланько)Дніпровської військової флотилії морякам пам'ятник // ; Засновнику польської побітничої партії «Пролетаріат» Людвику Варинському на батьківщині в селі Мартинівці Черкаської області (1971, бронза, граніт); Герою Паризької комуни генералу Ярославу Домбровському в Житомирі (1971, бронза, граніт); Володимиру Антонову-Овсієнку в Чернігові (1973; демонтований 9 лютого 2015 рокуНа Алеї героїв в Чернігові знесли два пам'ятники / Svoboda.fm.); Педагогу Костянтину Ушинському в Києві (1974, бронза, граніт; архітектор Анатолій Ігнащенко)Ушинському К. Д. пам'ятник // ; Олександрові Корнійчуку в селі Плютах Обухівського району Київської області на території Меморіального будинку-музею Олександра Корнійчука (1980); Михайлові Кирпоносу в Чернігові (1981, бронза, лабрадорит; архітектори О. І. Зайцев, Віктор Устинов; тимчасово демонтований); Володимиру Вернадському в Києві в місці сполучення Берестейського проспекту і бульвару Академіка Вернадського (1981, граніт; архітектор Анатолій Ігнащенко); Миколі Гоголю в Києві на Русанівській набережній (1982, архітектори К. Сидоров та Ігор Іванов) ; Монумент на честь возз'єднання України з Росією в Києві (1982, «Арка дружби народів»; демонтований 26 квітня 2022 року); Василю Сеньку в Чернігові (1989, бронза, лабрадорит; архітектор Віктов Устинов; тимчасово демонтований); Акакію Церетелі в Батумі (1986); Феофілу Яновському в Києві, перед будівлею Національного наукового центру фтизіатрії, пульмонології та алергології на вулиці Миколи Амосова, № 10 (1992, бронза, граніт; архітектор Микола Кислий); Марії Заньковецькій в Ніжині (1993); Євгену Патону в Києві на території Київського політехнічного інституту (2002); Сергію Лебедєву в Києві на Берестейському проспекті, № 39 на території Київського політехнічного інституту біля корпусу № 4 (2002, бронза, граніт); Михайлу Кравчуку в Києві на території Київського політехнічного інституту (2003);
меморіальні і анотаційні дошки в Києві Виготовив близько 40 меморіальних дошок, зокрема: Олександру Палладіну на фасаді будинку Інституту біохімії імені Олександра Палладіна НАН України на вулиці Леонтовича, № 9 (1974, бронза, барельєф; архітектор Анатолій Ігнащенко)Палладіну О. В. меморіальні дошки // ; Гречку Андрію на фасаді будинку штабу Київського військового округу на Повітрофлотському проспекті, № 6 (1977, бронза, барельєф; архітектор Анатолій Ігнащенко)Гречку А. А. меморіальна дошка // ; Димитрову Георгію анотаційна дошка, що була встановлена на вулиці Димитрова/Діловій, № 7 (1977, бронза, граніт, барельєф; архітектор Анатолій ІгнащенкоДимитрова вулиця // ; демонтована 2016 року); Георгію Жукову на фасаді будинку штабу Київського військового округу на Повітрофлотському проспекті, № 6 (1977, бронза, барельєф; архітектор Анатолій Ігнащенко)Жукову Г. К. меморіальна дошка // ; Юрію Смоличу на фасаді будинку на вулиці Заньковецької, № 5/2 (1980, бронза, барельєф; архітектор Анатолій Ігнащенко)Смоличу Ю. К. меморіальна дошка // ; Кавецькому Ростиславу на фасаді головного корпусу Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології на вулиці Васильківській, № 45 (1981, бронза, барельєф ; архітектор К. Сидоров) ; Камєнєву Сергію анотаційна дошка на фасаді будинку на бульварі Лесі Українки, № 27/2, що на розі з вулицею Петра Болбочана, колишньою Командарма Камєнєва (1984, бронза, барельєф; архітектор Анатолій ІгнащенкоУлица Командарма Каменева / Интересный Киев. ; демонтована у 2016 році); Карпу Трохименку на фасаді будинку на вулиці Богдана Хмельницького, № 66 (1985, бронза, барельєф; архітектори Г. Щербина, К. Сидоров) ; Василенку Андрію на фасаді будинку на бульварі Академіка Вернадського, № 34/1 (1991, бронза; барельєф)Василенко Андрей Аверьянович / Интересный Киев. ; Борису Медовару на фасаді будинку на вулиці Казимира Малевича, № 13 (2001, бронза); Дмитру Менделєєву на фасаді корпусу № 1 Київського політехнічного інституту на Берестейському проспекті, № 37 (2003); Граве Дмитру на фасаді Інституту математики на вулиці Терещенківській, № 3 (бронза; барельєф)Граве Дмитрий Александрович / Интересный Киев. ;
Меморіальні і анотаційні дошки в Києві<div style='text-align: center;'>О. Палладіну</small></div><div style='text-align: center;'>Ю. Смоличу</small></div><div style='text-align: center;'>Р. Кавецькому</small></div><div style='text-align: center;'>К. Трохименку</small></div><div style='text-align: center;'>Б. Медовару</small></div><div style='text-align: center;'>Д. Менделєєву</small></div><div style='text-align: center;'>Д. Граве</small></div>Г. ДимитровуС. Каменєву<div style='text-align: center;'>Р. Кавецькому</small></div><div style='text-align: center;'>А. Василенку</small></div> Автор медалей: «Костянтин Ушинський», «Марко Черемшина», «Тарас Шевченко» (1989, бронза), «До 400-річчя Богдана Хмельницького» (1995).
У 1976—1977 роках в торці підземного залу станції метро площа Калініна в Києві, з боку головного входу, містився бронзовий рельєфний профільний портрет Михайла Калініна роботи Олександра ПавловичаМасленков И. Л. Архитектура новых станций киевского метро // Метрострой. — 1977. — № 1. — С. 20—22. (надалі був використаний в оформленні прохідної заводу імені Калініна на Щекавицькій вулиці, який нині не існує)Козлов К. Київський метрополітен: Хронологія. Події. Факти. — : Сидоренко В. Б., 2011. — С. 123..
У 1981 році брав участь у будівництві меморіального комплексу музею Другої світової війни у Києві.
З 1955 року брав участь у всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставках.
Відзнаки Почесна відзнака «За заслуги перед польською культурою» (Польська Народна Республіка, 1971); Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського за 1972 рік; Нагороджений орденами: Трудового Червоного Прапора (1979); «За заслуги» ІІІ ступеня (2004); почесні звання заслужений діяч мистецтв УРСР з 1971 року; народний художник УРСР з 1976 року; почесні грамоти Президії Верховної Ради Білоруської РСР (1976); Президії Верховної Ради Української РСР (1981).
Примітки
Література
Скобликов Олександр Павлович // ; ; . </div>