Ельфрі́де Єлі́нек (; 20 жовтня 1946, Мюрццушляґ) — австрійська письменниця та феміністка, нагороджена Нобелівською премією з літератури в 2004 році за «музичний потік голосів і протиголосів у романах і п'єсах, які з надзвичайною мовною ревністю розкривають абсурдність кліше суспільства та їх підкорюючу силу».

Біографія Народилася у місті Мюрццушляґ (Штирії). Батькові чесько-єврейського походження вдалося уникнути переслідувань під час Другої світової, оскільки він працював на стратегічно важливих хімічних підприємствах. Кілька десятків інших рідних стали жертвами Голокосту. Мати, яка жила в родині письменниці навіть коли та подорослішала, походила з колись процвітаючої віденської родини.

Сама Єлінек вважає, що дитиною постраждала від занадто обмежувальної освіти у віденській католицькій школі при монастирі. Мати планувала кар'єру доньки як музичного вундеркінда, тому з раннього віку Ельфріде навчалася у класах фортепіано, органа, скрипки, гітари та альта. Єлінек продовжила музичну освіту у Віденській консерваторії, яку закінчила як органістка. Також вивчала історію мистецтва та драми у Віденському університеті, але змушена була покинути навчання через нервовий зрив.

Єлінек почала писати вірші у ранньому віці. Літературний дебют письменниці відбувся у 1967 році зі збірки «Тіні Лізи» ()

На початку 1970-х бере шлюб з Готтфідом Хюнсбергом.

Українською мовою перекладено романи «Коханки», «Піаністка», «За дверима», «Хіть», збірку «Смерть і діва».

Роман «Піаністка» екранізовано в 2001 р. австрійським режисером Міхаелем Ганеке. Головні ролі виконали Ізабель Юппер (Еріка Когут) та Анні Жірардо (мати).

Романи 1970 — «Ми — принада, дитинко!» (Wir sind Lockvögel baby!) 1979 — «bukolit. hörroman» 1972 — «Міхаель. Книга для молоді інфантильного суспільства» (Michael. Ein Jugendbuch für die Infantilgesellschaft) 1975 — «Коханки» (Die Liebhaberinnen) 1980 — «За дверима» (Die Ausgesperrten) 1983 — «Піаністка» (Die Klavierspielerin) 1985 — «Oh Wildnis, oh Schutz vor ihr» 1989 — «Хіть» (Lust) 1997 — «Діти мерців» (Die Kinder der Toten) 2000 — «Пожадливість» (Gier)

П'єси 1977 — «Що сталося після того, як Нора покинула свого чоловіка, або Підпори суспільств» (, перекладено українською у 2012 році) 1981 — «Клара Ш.» (Clara S.) 1983 — «Міський театр» (Burgtheater) 1984 — «Хвороба, або Сучасні жінки» 1987 — «Президент Абендвінд» (Präsident Abendwind) 1988 — «Хмари. Дім» (Wolken. Heim) 1991 — «Totenauberg» 1994 — «Ресторан для туристів» (Raststätte) 1996 — «Stecken, Stab und Stangl» 1998 — «Ein Sportstück» 1998 — «Він як не він» (er nicht als er) «В Альпах» (In den Alpen) «Das Werk» «Драми принцес» (Prinzessinnendramen) 2003 — «Bambiland» 2007 — «Заздрість: Приватний роман» (Neid: Privatroman)

Нагороди 1998 — премія ім. Ґеорґа Бюхнера 2002 — Мюльгаймська премія з драматургії (за Macht Nichts) 2003 — премія ім. Ельзе Ласкер-Шюлер 2004 — премія з критики ім. Лессінґа 2004 — Мюльгаймська премія з драматургії (за Das Werk) 2004 — Нобелівська премія в галузі літератури

Переклади українською Єлінек Е. Піаністка : роман: лауреат Нобел. премії з л-ри 2004 р. / Ельфріда Єлінек; пер. з нім. Наталки Сняданко. — Х.: Фоліо, 2011. — 381 с. — (Бібліотека нобелівських лауреатів). — ISBN 978-966-03-5824-9. Єлінек Е. Що сталося після того, як Нора покинула свого чоловіка, або Підпори суспільств / Ельфріде Єлінек; пер. з нім. Тимофій Гаврилів. — Львів: ВНТЛ-Класика, 2012. Єлінек Ельфріда, Х.: Коханки; Фоліо; 2012; 223 с. (Карта світу) Єлінек Ельфріда, Х.: Хіть; Фоліо; 2012; 287 с. (Карта світу) Єлінек, Ельфріде. «За дверима» / Ельфріде Єлінек; з нім. пер. О. Курилас. — К.: Вид-во Жупанського, 2013. — 216 с. ISBN 978-966-2355-41-3 Єлінек, Ельфріда. "Смерть і Діва" / Ельфріде Єлінек; з нім. пер. Олександри Григоренко. - Чернівці: Книги ХХІ, 2015. - 128 с. ISBN 978-617-614-093-1

Примітки

Посилання

Тимофій Гаврилів. Єлінек. Перекладено українською // Збруч, 16 квітня 2014. Тимофій Гаврилів. Добра вість зі Стокгольма // Поступ, № 486, 9 жовтня 2004. Нобелівська премія з літератури дісталася «Піаністці» // «День», № 184, 13 жовтня 2004. Любов Якимчук. Рима до слова «дрек», або Неприємна нобеліатка Єлінек Корнелія Рабіц, Захар Бутирський. Фукусіма на сцені: прем'єра Ельфріди Єлінек у Кельні // DW, 3 жовтня 2011. Ельфріде Єлінек. З неволі чи з волі візьму тебе я. Про «Антихриста» Ларса фон Трієра // Простори, переклад Катерини Міщенко, 11 січня 2010. Тимофій Гаврилів. Що сталося? Про Єлінек в українському контексті // Простори, 02 травня 2012.