Дмитро Федорович Соловей (, містечко Срібне, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 9 червня 1966, м. Сент-Пол, штат Міннесота, США) — український історик, економіст і статистик, педагог і публіцист, дійсний член УВАН у США. Батько Оксани Соловей.
Біографія Дмитро Соловей народився 23 жовтня (за старим стилем) 1888 року у містечку Срібному Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Срібнянського району Чернігівської області України) і був наймолодшим у багатодітній родині. Один із його братів, Іван, який був підприємцем, переїхавши на Далекий Схід, покликав до себе родичів. Поїхав з ними туди й 10-річний Дмитро, але ненадовго. З початком російсько-японської війни він опинився в Сумах, де продовжив навчання в гімназії. У 1907 році невеличка група учнів, серед них був і Соловей, заснувала український гурток. Він охоплював дві місцеві гімназії та реальне училище і мав просвітницький характер.
1909 року Соловей вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету, де став членом Харківської Української Студентської Громади. Зі спогадів Олександра Юренка про групу Солов'я у цьому студентському товаристві:
Як згадував сам Соловей, він і невелика група його найближчих товаришів
Навесні 1917 року, відбуваючи військову службу в Азові, Дмитро Соловей заснував українську солдатську громаду місцевого гарнізону. З кін. 1917 брав активну участь в українському громадсько-політичному житті Полтави, 1922 — 25 працював у полтавській кооперації та губерніяльному статистичному бюрі, з 1925 в Харкові, де дістав посаду керівника одного з відділів у Центр. Статистичному Управлінні України (ЦСУ). 1926 — 34 аспірант, згодом науковим співробітником науково-дослідницької кафедри (пізніше Науково-Дослідницького Інституту) історії української культури ім. академіка Д. Багалія; потім працював на педагогічній роботі. З 1944 на еміграції — в Німеччині й США.
Праці Солов'я, крім питань статистики, присвячені були у 1920 — 30-х pp. проблемам економічної історії України 19 ст., пізніше політичної історії УРСР (значною мірою — голодомору в Україні 1932–1933 років). Головніші: «Заг. іст. огляд вівчарства Полтавщини» («Наук. Записки Катедри іст. української культури», ч. 6, 1927), «Нові статистичні відомості про людність Харкова в 40-х pp. XIX ст.» (ЗІФВ УАН, XVII, 1928), «З юних днів І. Срезневського» («Україна», I–II, 1930), «Опис Старобільського пов. на Харківщині 1838» («Іст.-Геогр. Збірник» УАН, т. 4, 1931); «Голгота України» (1953), «Україна в системі сов. колоніялізму» (1959), «Укр. наука в колоніальних путах» (1963), «Розгром Полтави» (1974). Пам'ять У місті Полтава є вулиця Дмитра Солов'я.
Праці Соловей Дмитро Федорович — автор 400 праць з українознавства, творів для дітей. Частина спадщини неопублікована.
«Голгота України», © Видавнича фірма «Відродження» К., 1993 р., ISBN 5-7707-4785-4 Соловей Д. Розгром Полтави. Спогади з часів визвольних змагань українського народу. 1914–1921. — Полтава: Криниця, 1994. Соловей Д. Втрата орієнтиру: українська інтелігенція у визвольних змаганнях. — К.: Час, 1998. −66 с.
Примітки
Література
Прокопчук В. С. Фундатори і члени УКК // Прокопчук В. С. Під егідою Українського комітету краєзнавства / В. С. Прокопчук. — Кам'янець-Подільський, 2004. — С. 275—300. Салтан Н.М. Внесок Василя Дубровського та Дмитра Соловея у розбудову громадсько-політичного життя Харкова за часів німецької окупації, 1941 – 1943 рр. / Н.М. Салтан // Збірник наукових праць «Сіверщина в історії Україні» / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. — 2018. — Випуск №11. — С. 332 – 337. http://nz-hlukhiv.com.ua/wp-content/uploads/sivershuna/sivershuna_2018.pdf Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. Юрій Шаповал «ДМИТРО СОЛОВЕЙ ТА ГОЛОВНА ТЕМА ЙОГО ЖИТТЯ» Юренко О. П. Соловей Дмитро Федорович // Юренко О. П. Дмитро Федорович Соловей / О. П. Юренко // Зневажена Кліо. — К., 2005. — С. 432—449