Петро Іванович Слабинський ( 10 липня 1926, Маріуполь — 13 січня 1993) — радянський і український художник кіно; член Спілки кінематографістів України та Спілки радянських художників України.
Біографія Народився 10 липня 1926 року у місті Маріуполі (тепер Донецька область, Україна) в селищі Волонтерівці в сім'ї робітника. До німецько-радянської війни закінчив семирічну школу. З початком окупації Маріуполя був відправлений на примусові роботи до Німеччини, але там захворів і був повернутий на батьківщину. Після звільнення міста був призваний до Радянської армії, служив у Закавказзі. 1946 року був демобілізованийСтарий Маріуполь. .
Впродовж 1948—1953 років навчався у Харківському художньому училищі, у 1959 році закінчив художній факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії, де навчався у Юрія Пименова.
Працював на Ялтинській кіностудії. З 1965 року — художник-постановник Київської кіностудії імені Олександра Довженкаkino-teatr.ru..
Жив у Києві в будинку на вулиці Горького № 25, квартира 19. Помер 13 січня 1993 року.
Фільмографія Працював в галузі кіно-декораційного мистецтва. Оформив стрічки:
«Грізні ночі» (1960); «Серце не прощає» (1961); «Капітани Голубої лагуни» (1962); «Три доби після безсмертя» (1963); «На самоті з ніччю» (1966); «Гольфстрим» (1968); «Чи вмієте ви жити?» (1970); «Ніна» (1971); «Тільки ти» (1972); «Довіра» (1972, телефільм, 2 с); «Дід лівого крайнього» (1973); «Хвилі Чорного моря» (1975, телефільм, 4 с, у співавторстві); «Море» (1978); «Прихована робота» (1979); «Беремо все на себе» (1980); «Сімейне коло» (1980); «Щастя Никифора Бубнова» (1983); «Вклонись до землі» (1985); «Увійдіть, стражденні!» (1987); «Проєкт „Альфа“» (1990); «Мана» (1991); «Іван та кобила» (1992); «Цвітіння кульбаби» (1992); «Вишневі ночі» (1992). </div> Брав участь у всеукраїнських виставках з 1963 року. 1986 року у Києві в Будинку кіно пройшла його персональна виставка, присвячена 60-річчю.
Примітки
Література Слабинський Петро Іванович // ; Спілка кінематографістів України. Київ, 1985. — сторінка 144.