Нові ліві — напрямок в політиці, який ототожнює себе з лівою ідеєю, але протиставляє себе традиційним компартіям та анархістам («старим лівим»). Виник у Західній Європі та США в 1960-х роках. Характеризується критикою історичної ролі пролетаріату та інституційних форм опору через травматичний досвід тоталітаризму. Суміжний з лівим лібералізмом і містить у собі елементи енвайронменталізму.
Висловлювали протест проти бездуховності «суспільства споживання», безликості масової культури, уніфікації людської особистості. Виступали за «демократію участі», свободу самовираження, нонконформізм. Почавши з ліволіберального ненасильницького протесту, до кінця десятиліття активісти нових лівих розділились — частина із них інституціоналізувалась, частина перейшла до ліворадикальних гасел та політичного екстремізму.
Брали участь у всіх масових рухах «бурхливих 60-х» — за університетські свободи, громадянські права чорних та інших меншин (в США), але наймасовіший характер проявився в русі проти війни у В'єтнамі.
До початку 1970-х років у русі настала ідейна криза, а з закінченням війни у В'єтнамі він остаточно зійшов нанівець, залишивши глибокий слід у свідомості покоління післявоєнного «бебі-буму». Різні ідеї нових лівих так чи інакше вплинули на деякі традиційні ліві рухи (троцькістів, маоїстів, анархістів і т. д.). Рух нових лівих суттєво вплинув на становлення «зелених» партій у Західній Європі, а також ліворадикального тероризму 1970-х років (Фракція Червоної Армії у ФРН, Червоні бригади в Італії і т. д.).
Представники «нових лівих» Тарік Алі Перрі Андерсон Рудольф Баро Реймонд Вільямс Карл Д. Вольф Давид Горовіц Андре Ґорц Режіс Дебре Анджела Девіс Майк Девіс Руді Дучке Елдридж Клівер Даніель Кон-Бендіт Ульріка Майнхоф Карл Оглесбі Марк Радд Джеррі Рубін Маріо Савіо Е. П. Томпсон Том Хейден Еббі Хоффман Ноам Чомскі
Вплинули на «нових лівих» Ернесто Че Гевара Антоніо Ґрамші Карл Корш Дьйордь Лукач Мао Цзедун Герберт Маркузе Жан-Поль Сартр Франц Фанон Еріх Фромм
Література Антология современного анархизма и левого радикализма. Тт. 1, 2. — Екатеринбург: «Ультра.Культура», 2003. Э.Я. Баталов. «Новые левые» и Герберт Маркузе. — Москва: «Знание», 1970. — 72 с. Э.Я. Баталов. Философия бунта. — Москва: Политиздат, 1973. — 222 с. Филлип Боноски. Две культуры / Пер. с англ. — Москва: «Прогресс», 1978. — 432 с. Ю.Н. Давыдов. Эстетика нигилизма. Искусство и «новые левые». — Москва: «Искусство», 1975. — 271 с. Бела Кепеци. Идеология «новых левых» / Пер. с венг. — Москва: «Прогресс», 1977. — 232 с. (Серия «Критика буржуазной идеологии и ревизионизма»). Александр Тарасов. «Русские дети» Че Гевары: «новые левые» в России // «Ровесник» (Москва). — 1998. — № 2. — С. 4-7. Роман Тиса. Визволення людини. Нариси з історії суспільної думки XX ст. — Київ: «Вперед», 2023. Джек Уоддис. «Новые» теории революции. Критический анализ взглядов Ф. Фанона, Р. Дебре, Г. Маркузе / Пер. с англ. — Москва: «Прогресс», 1975. — 526 с. А.И. Шаскольский. Левый радикализм в движении негритянской молодежи США: вторая половина 1960-х – начало 1970-х гг. — Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1982. Charles E. Jones, The Black Panther Party [Reconsidered], Baltimore: Black Classic Press, 2005. Herbert Marcuse, The New Left and the 1960's, New York: Routledge, 2005. Carl Oglesby (ed.), The New Left Reader, New York: Grove Press, 1969. Massimo Teodori (ed.), The New Left: A Documentary History, London: Jonathan Cape, 1970.
Посилання Твори «нових лівих» Режіс Дебре. Деякі висновки на майбутнє (1967) Елдридж Клівер. Про ідеолоґію люмпенів (1972) Ульріка Майнгоф. Від протесту до спротиву (1968) Чарлз Райт Міллс. Лист «новим лівим» (1960)
Про «нових лівих» Ісаак Дойчер. Марксизм і «нова лівиця» (1967) Герберт Маркузе. Поразка «нової лівиці»? (1975) Любомир Онишккевич. Сьогоднішня молодь і «Нова лівиця» (1979) Віктор Петруша. Режіс Дебре і «Революція в революції?» (2019) Александр Тарасов. 1968 год в свете нашего опыта (2008) Роман Тиса. Андре Ґорц і прощання з пролєтаріятом (2020) Роман Тиса. Елдридж Клівер і революція люмпенів (2020) Роман Тиса. Рудольф Баро: комуніст проти «реального соціялізму» та «меґамашини» (2019) Paul Blackledge, "The New Left's renewal of Marxism" (2006)