Звонко Каранович (, 1959, Ниш) — сербський поет і прозаїк.
Біографія Його творчість базується на досвіді літератури бітників, традиціях кіномистецтва і поп-культури. Працював журналістом, редактором, ведучим радіопрограм, ді-джеєм, організатором концертів. Тринадцять років був власником музичного магазину. Багато років був культовим поетом міського андеграунду. Вважає себе поетом-маргіналом. У своїх книжках описує не красу світу, а його пітьму. Поезія перекладалася англійською, грецькою, угорською, болгарською, македонською, словенською, словацькою, чеською і польською мовами. Живе у Белграді. Одружений, виховує двох дітей.
Бібліографія Поезія Blitzkrieg / Бліцкриг (самвидав, 1990) Srebrni surfer / Срібний Surfer (SKC, Niš, 1991) Mama melanholija / Мама меланхолії (Prosveta, Beograd, 1996) Extravaganza / Екстраваганза (Gradina, Niš, 1997) Tamna magistrala / Темна магістраль (Narodna knjiga, Beograd, 2001) Neonski psi / Неонові пси (Home Books, Beograd, 2001) Svlačenje / Роздягання (Povelja, Kraljevo, 2004) Проза Više od nule / Більше від нуля (Zograf, Niš, 2004, 2005; Laguna, Beograd, 2006) Četiri zida i grad / Чотири стіни і місто (Laguna, Beograd, 2006), укр. пер. 2009 Галина Іваненко : Місто прискореної дії// Український тиждень № 24 (85) від 19 червня 2009
Український переклад Психоделічне хутро («Балканський експрес», «Потяг 76), поезія «Чотири стіни і місто» (Київ: Факт, 2009)
Примітки