Гулевичі () — волинський боярський, потім польський шляхетський, російський дворянський рід гербу Новина.Коялович називав їх герб Шеліга. Рід Гулевичів внесений в VI частину родовідних книг Волинської і Ковенської губерній і в II частину родословної книги Чернігівської губернії. Є ще 5 родів Гулевичів, нового походження.
Представники Василь Зброх (Олександр) — протопласт кількох гілок роду, Михно (Михайло) Зброхович (Гулевич) — чоловік (з 1512Książęta Koreccy (01) ) княжни Ганни Іванівної КорецькоїNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… — S. 381. Федір Гулевич (у чернецтві Феодосій); Михно і Федір Гулевичі володіли в 1528 р. маєтками на Волині. Феодосій (Федір) Гулевич у 1541 р. став Луцьким та Острозьким православним єпископом. У 1560-х рр. був єпископом Холмським та Белзьким, з 1565 — Володимирським та Берестейським. Василь Гулевич — посол сейму від Волині, підписав у 1569 році унію ВКЛ та Корони, войський володимирський, дідич Затурців Андрій Венедикт Михайло Галшка — одна з засновниць Київського братства, монастиря і школи при ньому, дружина Христофора Потія та Стефана Лозки — мозирського маршалка. Гаврило Федір Богуш — дідич Воютина, дружина — Мартина Майківна Гавриїл (Ґабріель) з Воютина гербу Новина — кальвініст, посол сеймів Речі Посполитої Лука — староста звенигородський, загинув у битві під Городком 1655 року Сенько (Семен)
7 березня 1596 рік — Під час перебування війська Северина Наливайка в районі Луцьк-Несвіч-Торчин у козацькі загони втік зі школи 12-річник Федько Гулевич — син маршалка луцького повітового дворянського кола Деміана Гулевича Воютинського з відомої шляхетської родини Гулевичів. Він став козацьким джурою, тобто молодшим козаком Северина Наливайка. Григорій — хорунжий землі Волинської (1569—1574) Симеон-Сильвестр — православний єпископ перемишльський і самбірський (1635 — 1645) Афанасій — після підкорення Смоленська залишився в московському підданстві, був наділений маєтками в 1679 р. Його потомство внесено в II частину родословної книги Смоленської губернії. Марія Гулевичівна — дружина власника Угорників (тепер Коломийський район), фундатора Угорницького Спасо-Преображенського монастиря Адама БалабанаБоднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина… — С. 69. Юрій (†1708) — дідич Марковичів, суддя гродський луцький Володимир — підсудок луцький, підкоморій волинський (луцький) Роман Дем'ян — син Романа, онук луцького єпископа Феодосія, дружина — донька крем'янецького підкоморія Іван Патрикія-Курозвонського, його вітчимаЛевицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 218. — ISBN 5-319-01070-2. Петро — ксьондз, канонік і пробощ Св. Якуба в Луцьку Бенедикт з Дрозден (1750—1817) — посол сеймів, «заушник» Станіслава Щенсного ПотоцькогоRostworowski Em. Hulewicz z Drozdeń Benedykt h. Nowina (1750—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 89—92. Леон Гулевич — реґент коронної канцелярії, син Михайла та Маріанни Виговської, посол сеймів, підтримував стосунки з Гуго КоллонтаємRostworowski Em. Hulewicz Leon h. Nowina (2 poł. XVIII w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 94. Іван (Ян) — підкоморій луцький, дружина — КашевськаNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 4. — 820 s. — S. 491. Анастасія — друга дружина князя Станіслава Стефановича ВоронецькогоNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. 4. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 597. Анна — дружина Лавріна Лозки (помер), Яроша КозинськогоBoniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — t. 12. — S. 94. Ілля — надвірний конюший краківського каштеляна Станіслава Конецпольського, від якого щось отримав у заповіті 1682 року.Бон. — S. 406.
Примітки
Джерела Тесленко І. А. Гулевичі // Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — t. 7. — S. 393—408. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 381—382. Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 89—97.
Посилання сайт присвячений роду Гулевичів. Гулевичі . Osoby o nazwisku „Hulewicz” w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego .