Па́уль Кре́чмер (; 2 травня 1866, Берлін — 9 березня 1956, Відень) — німецький філолог, дослідник давньогрецької мови та новогрецької, її діалектів, а також мови етрусків.
Біографія Освіту здобув в Берліні, навчався у Германа Дільса. У 1897—1899 роках — екстраординарний професор порівняльного мовознавства у Марбурзькому університеті, потім до 1936 роав — професор Віденського університету.
Особливе значення мала книга Кречмера «Вступ до історії грецької мови» (; 1896), в якій було вперше широко розглянуто питання догрецького мовного субстраті у Середземномор'ї. Серед інших важливих робіт Кречмера — «Дослідження з індогерманского наголосу і тону» (; 1891), «Написи на грецьких вазах» (; 1894), «Написи з Орнавассо і лігурська мова» (; 1902). У 1917 році Кречмер підготував книгу «Грецькі народні казки» ().
Крім того Паулю Кречмеру належить низка досліджень діалектів новогрецької мови та навіть румейської мови греків Приазов'яKretschmer 1905: 18. Кречмер запропонував найпопулярніші нині серед мовознавців-неоелліністів теорії походження румейської мовиМ. Л. Кисилиер. О происхождении румейского языка.
Примітки
Посилання
Енциклопедія Британніка Paul Kretschmer,Ernst Locker. Rückläufiges Wörterbuch der griechischen Sprache (Словник давньогрецької мови)