Касіян Калі́кст Сако́вич гербу Корвін (бл. 1578 — 1647, Краків) — руський (український) шляхтич, церковний діяч і письменник-полеміст, ректор Київської братської школи у 1620—1624 роках. Представник боярського роду Саковичів. Писав книжною українською та польською мовамиКасіян Сакович. Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, 1622 р. // Українська суспільно-політична думка XVI—XVII ст. Переклади текстів XVI—XVII ст. / Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К.: Дніпро, 2001. Т. 2. Кн. 1. — XVI ст. / Упор., передм., приміт. В. Шевчука. — 560 с. — ISBN 966-578-039-5..

Біографія

Дитинство, юність, православний період життя Народився близько 1578 року в священничій родині в містечку Потеличі (Белзька земля; інша назва Подтеличі) неподалік Рави-Руської. Згідно з К. Несецьким, походив з литовського роду Саковичів гербу Корвін.

Навчався в Замойській академії у Любліні, у Краківській академії. Був домашнім виховником Адама Киселя. Видав друком працю «Проблеми або питання природи людини…», яку присвятив Лаврентієві Древинському. Також до «Проблем…» додав «Передмови до актів весільних та погребових» (їх повторно виголосив у 1626 році у Ярославі).

У 1620–1624 роках, бувши ченцем, став ректором Київської братської школи. У 1624 році на прохання Лаврентія Древинського переїхав до Любліна, де протягом року був проповідником церкви місцевого православного братства.Szegda M. Sakowicz (Isakowicz) Kalikst… — S. 343.

Унійний і католицький періоди У Любліні в 1625 році став греко-католиком, як вдівець став монахом-василіянином. Ймовірною причиною цього були приязні стосунки з князем Олександром Заславським. У 1626 році став архимандритом Хрестовоздвиженського монастиря у Дубному. В 1634 році єпископ Єремія Почаповський позбавив його сану архимандрита.Там само. — S. 344.

13 вересня 1640 року написав брошуру під назвою «Календар старий, у якому явні та очевидні помилки…», присвячену Данилові Єло-Малинському. Того ж року врочисто зачитав її у Вільні.

У 1640 році (за даними о. Садока Баронча, склав повноваження на Луцькому синоді 1631 року) перейшов на латинський обряд за дозволом Папи Урбана VIII і вступив до ченців-авґустиніанів монастиря св. Катажини у Кракові. Потім вів мандрівне життя. Помер, за даними Стебельського, 1647 року в Кракові.Barącz S. Kassyan Sakowicz … — S. 3.

Доробок

К. Сакович був обдарований визначним письменницьким хистом. Перший твір із філософської тематикою «Проблеми» видрукував польською мовою у Кракові 1620 року. 1622 року в Києві видав написані тодішньою книжною «руською» мовою «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного» за зразками силабічної барокової поезіїСакович Касіян Каліст (1578—1647) // Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича – Сагайдачного, гетьмана війська його королівської милості Запорозького.

Брав участь у друкуванні «Апології» Мелетія Смотрицького (Львів, 1628); за це був відлучений від церкви на Київському православному соборі під час служби 14/24 серпня 1628 року всіма єпископами-учасникамиFrick D. A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 361. .

Касіян переклав з польської мови популярний твір «Дезидерій або стежка до любові Божої» (), яку приписують каталонському письменнику Мікелю Комалада, про що згадується п'ятому польському перевиданні (1625), де сказано, що Сакович також переклав твір «на нашу просту русинську мову», тобто на українську і мав намір опублікувати цей переклад для користі своєї нації, але так і не встиг виконати задумане, позаяк мусив терміново виїхати до Польщі.Bover i Font, August: «Noves dades sobre la difusió eslava de L’Spill de la vida religiosa. Les traduccions ucraïnesa i russa» (кат.), Estudis Romànics [Institut d'Estudis Catalans, Barcelona], vol. 43, 2021, pp. 257-65.

З інших його творів найважливіші: «Kalendarz stary … і responzy na zarzuty starokalendarzan» (1642) «Epanorthosis albo Perspektywa …» (1642) з полемічним наставленням проти юліанського календаря і проти літургійних обрядів тодішньої Православної і Греко-католицької церков, що не залишилися без відповіді з боку православних — Петра Могили («Litos albo kamień…», 1644) і греко-католиків — Пахомія Войни-Оранського та Івана Дубовича.

Примітки

Джерела

Бичко А., Бичко Б. Світлотінь Касіяна (Калліста) Саковича. — К. : Український центр духовної культури, 2005. — 168 с. Касіян Сакович // Возняк М. Історія української літератури. У двох книгах / вид. 2-ге, виправлене. — Львів : Світ, 1992. — Кн.1. — С. 533—545. Дзюба О. М. Сакович Касіян //

Barącz S. Kassyan Sakowicz . Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — T. 4. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 3—4. Szegda M. Sakowicz (Isakowicz) Kalikst, imię zakonne Kasjan (ok. 1587—1647) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993. — T. XXXIV/…. — Zeszyt 14…. — S. 343—345. . Войтов Б. І. Рецепція ренесансних ідей у релігійно-філософських поглядах Касіяна Саковича (2020)

Література Сакович, Касіян //

Посилання Сакович Касіян. Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича — Сагайдачного. — Київ, Друкарня лаври, 1622 Сакович Касіян // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Касіян Сакович. Українська поезія XVI—XVII ст. Касіян Сакович // Українська література XVII ст.: Синкретична писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика / Упоряд., приміт. В. І. Крекотня. — Київ: «Наукова думка», 1987.