Стате́р (також стати́р) () — антична монета, яка була в обігу у Стародавній Греції та Лідії у період приблизно з початку V століття до н. е. до середини I століття н. е., також мала велике значення для кельтських племен.
Спочатку назва використовувалася в Афінах для монет, рівних за вартістю Тетрадрахмі (чотирьом Грецьким драхмам), хоча згодом в інших місцях статерами називали і дидрахми (монету в дві драхми).
Існував також золотий статер, проте карбували його лише в деяких місцях. Його вартість перебувала, в залежності від конкретних обставин, в діапазоні від 20 до 28 драхм (в Афінах, наприклад, — 20 драхм). Причина такого співвідношення полягала в тому, що вага золотого статера дорівнювала приблизно 8,5 грамів, тобто вазі двох срібних драхм, в той час як співвідношення вартості срібла до золота, після деяких коливань, встановилося як один до десяти. Найбільш відомі із золотих статерів: «Кізік» з малоазійського міста Кізікос ціною у 28 драхм; золоті статери, викарбувані в Галлії — галльські вожді відтворили їх за зразком монет, створених при Філіпові II Македонському в Македонії, і принесених на захід найманцями, що служили в арміях Філіпа, Александра Македонського чи наступників останнього.
Номінали Золотий подвійний статер () — електрова або золота монета, рівна 2 золотим статерам. Золотий статер () — електрова або золота монета, рівна 10 срібним статерам. Статер () — срібна монета, яка становила 1/50 міни (). Статери, карбовані у Великій Греції (), носили назву номос (). У різних монетних стопах равна 2-3 драхмам (), 1 дідрахмі (), 10 літрам (), 12 оболам (), 120 унціям (). Гемістатер () — монета, рівна 1/2 статера. Тріть () — монета, рівна 1/3 статера. Тетарте () — монета, рівна 1/4 статера. Гекта () — монета, що дорівнює 1/6 статера. Гемітетарте () — монета, рівна 1/8 статера. Гемігекта () — монета, рівна 1/12 статера. Місгемітетарте () — монета, рівна 1/16 статера. Місгемігекта () — монета, рівна 1/24 статера.
Відомі монети
Аттичний золотий статер, в основному карбувався у 5 ст., вага бл. 8.6 гр. Староєгипетський золотий статер, 4 ст. до н. е., Статер з Кізікоса, вагою 16 гр. Егінейський статер, срібна дидрахма, бл. 12.3 гр. Статер з Тасоса, срібний вагою бл. 10 гр.
Ісус дає податок на храм
В Євангелії від Матвія () описано одне з чудес Ісуса Христа, пов'язане зі статиром. Одного разу, як прийшли вони в Капернаум, до апостола Петра звернувся збирач податку на Єрусалимський Храм і задав питання «чи не заплатить ваш учитель дидрахми?» Сподіваючись, що Ісус відповість відмовою і це стане звинуваченням проти нього. Петро відразу сказав, що вони заплатять податок. Прийшовши до дому, почув від Христа питання: «Як ти думаєш Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих? Петро: Від чужих. Ісус сказав йому: Тож вільні сини». Але щоб їх не спокусити своєю поведінкою Ісус наказав Петру піти над море, та вудку закинути «першу рибу, яку зловиш, візьми, і рота відкрий їй, — і знайдеш статира, візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе».
Див. також Стародавні одиниці вимірювання Золотий статер із Пантікапея
Примітки
Джерела
Tyll Kroha: Münzen sammeln. Ein Handbuch für Sammler und Liebhaber. Klinkhardt & Biermann, Braunschweig 1961, 1968, München 1985 (6.Aufl.). ISBN 3-7814-0249-5
Посилання Р. М. Шуст. Кізикін //