Ластівка Петро Трохимович (5 червня 1922, с. Савинці, нині Рокитнянського району Київської області — 18 грудня 2018, Тернопіль) — український радянський актор, літератор. Заслужений артист УРСР (1972)Про присвоєння почесного звання заслуженого артиста Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР 25 серп. 1972 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1972. — № 35. — С. 335.Почесне звання присвоєноЛастівці П. Т. — артистові Тернопільського обл. укр.муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка., Народний артист УРСР (1980)Про присвоєння працівникам Тернопільського обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Шевченка почесних звань Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР 8 груд. 1980 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1980. — № 52. — С. 1017.Народного артиста УРСР:Ластівці П. Т. — артисту театру,заслуженому артисту УРСР.. Чоловік Марії, батько Петра Петровича Ластівок.

Біографія Учасник німецько-радянської війни — гвардії лейтенант, розвідник парашутно-десантних військ.

Закінчив школу кіноактора при Київській кіностудії художніх фільмів (1949, нині кіностудія ім. О. Довженка).

Працював у Закарпатському та Чернігівському музично-драматичному театрах.

1960–1988 — актор Тернопільського музично-драматичного театру (нині академічний театр).

Загинув, 18 грудня 2018 року, внаслідок пожежі (коротке замкнення електропроводки) у власному помешканні в Тернополі.

Ролі

Зіграв понад 100 ролей:

Петро («Наталка Полтавка» Івана Котляревського), Левко і Брут («Майська ніч» та «Вій» за Миколою Гоголем), Мельниченко («Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького), Кравчина («Незабутнє» за Олександром Довженком), Лопата («Земля» за Ольгою Кобилянською), Крячко («Дикий Ангел» Олексія Коломійця), Василь («Циганка Аза» Михайла Старицького), Горфорд («Слухайте, товариші потомки» Д. Мусієнка), Василь Коврига («Рідна мати моя» Ю. Мокрієва), Кирило («Спасибі тобі, моє кохання» Олексія Коломійця), Олексій Молчалін («Лихо з розуму» О. Грибоєдова).

Фільмографія

Знявся у кінофільмах: 1948: «Третій удар» 1970: «Чортова дюжина» 1972: «Вершники» 1973–1976: «Дума про Ковпака»

Друковані праці Автор п'єс: «Міль» (1953), «За волю Карпат» (1955), «Дівчина з Десни»(1959), «Обличчям до сонця» (1968), «Роман Міжгір'я» (1972, за однойменним твором Івана Ле)Сулименко А. Продовження традицій [«Роман Міжгір'я» за І. Ле] // Укр. театр. — 1973. — № 2. — С. 16-18.Прохорець М. З криниць братерства: Вистава «Роман Міжгір'я» за І. Ле // Вільне життя. — 1979. — 28 січ., статей, нарисів, спогадів у періодиці.

Нагороди Ордени Червоної зірки Вітчизняної війни (1943) Богдана Хмельницького, 18 медалей СРСР. Медаль «За відвагу».

Примітки

Джерела Фроленков В. Ластівки // Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — 264 с. Демків Б. Велика таїна любові: До 75-річчя від дня народження відомого актора театру і кіно, народного артиста України П. Т. Ластівки // Тернопіль вечірній. — 1997. — 5 липня. Демків Б. З птахом схожий: [Нарис про П. Т. Ластівку] // Вільне життя. — 1972. — 8 липня. — (Акторські силуети). Демків Б. Служити мистецтву: [Творчий портрет П. Т. Ластівки] // Культура і життя. — 1998. — 8 квіт. Завалков С. Час минулий і час нинішній: [Про виставу «Лихо з розуму» О. Грибоєдова] // Вільне життя. 1966. — 29 квіт. Корнієнко О. З. Тернопільський театр ім. Т. Г. Шевченка. — К.: Мистецтво, 1980. — стор. 30, 44, 47, 59, 61-62, 68, 72-73, 80-81, 85-86, 88. Ластівка П. Безстрокова віза на життя: [Про творчу дружбу П. Ластівки з І. Ле. Спогади] // Вільне життя. — 1985. — 24 березня. Ластівка П. Муза не знала спокою // Вільне життя. — 1967. — 9 травня. Мичко С. Свято, помножене на три: [Розп. про театральну родину — Ластівок] // Тернопільська газета. — 1997. — 27 березня, фото. Петро Ластівка-старший: "Згадайте витязів Вітчизни" [Текст] : [відомий в краї актор, драматург, поет] / М. Ониськів // Вільне життя плюс. — 2011. — № 35 (6 трав.). — С. 2. Світлий Д. На меридіанах творчості // Вільне життя. — 1982. — 19 грудня.

Посилання