Габрієла Містраль (; справжнє ім'я — Лусіла де Маріа дель Перпетуо Сокорро Годой Алькаяга, скорочено Лусіла Годой Алькаяга(); 7 квітня 1889 — 10 січня 1957) — чилійська феміністська поетеса, просвітителька, дипломатка, борчиня за права жінок, лауреатка Нобелівської премії з літератури (1945) «За поезію істинного почуття», яка зробила її ім'я символом ідеалістичного прагнення для всієї Латинської Америки.
Літературна наставниця чилійського письменника Пабло Неруди.
За внесок у феміністський поступ відзначена місцем на Поверху спадщини Джуді Чикаго.
На честь Габрієли Містраль названий кратер на Меркурії.
Габрієла Містраль була лесбійкою, не так давно опубліковане її любовне листування з Доріс ДаноюSächsische Zeitung [online] — Kultur: «… in dir ist mein Zentrum».
Книги Sonetos de la Muerte (1914) Desolación (1922) Lecturas para Mujeres (1923) Ternura (1924) Nubes Blancas y Breve Descripción de Chile (1934) Tala (1938) Antología (1941) Lagar (1954) Recados Contando a Chile (1957) Poema de Chile (1967, опубліковано посмертно)
Переклади українською Містраль, Габріела. Поезії / Пер. з іспанської. Упорядкування та передмова Михайла Литвинця. — К.: Дніпро, 1984. — 142 с.
Див. також
Список феміністських поетес Поверх спадщини
Примітки
Посилання
Латиноамериканские писатели. Габриэла Мистраль Pavón C. Una supertición chilena (Sobre "Gabriela Mistral: una mujer sin rostro, de Lila Zemborain) // Página 12, 20 de julio de 2003 Г.Мистраль Твори Габрієли Містраль українською на poems.com.ua