Велта (Аусма) Ейнівна Ві́лцинь (Вілциня) (; 13 грудня 1928, Упесгріва — 8 січня 1995, Рига) — латвійська артистка балету.
Біографія Народилася 13 грудня 1928 року в містечку Упесгріві Талсенського повіту (нині Мерсрагський край) Латвії. У 1948 році закінчила балетну студію при Театрі опери та балету Латвійської РСР у Ризі (педагог Ірена Строде). Протягом 1949—1973 років була солісткою цього театру; з 1968 року — педагог-репетитор.
Член КПРС з 1963 року. Обиралася депутатом Верховної Ради Латвійської РСР 7-го скликання і Верховної Ради СРСР 6-го скликання.
Померла 8 січня 1995 року в Ризі. Похована на Лісовому кладовищі Риги. Надгробний пам'ятник роботи скульптора Арти Думпе.
Творчість Серед виконаних партій:
Скайдріте («Стабураг» Альфреда Калниньша); Жізель («Жізель» Адольфа Адама); Одетта-Оділлія («Лебедине озеро» Петра Чайковського); Джульєтта («Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва); Баронесса («Сакта свободи» Адольфа Скулте); Лісова дівчина («Лісова пісня» Михайла Скорульського); Кармен («Кармен-сюїта» Жоржа Бізе); Неліма («Ригонда» Ромуальда Грінблата). </div> В 1956 та 1958 роках спільно з трупою Великого театру брала участь в гастролях в Лондоні і Брюсселі.
Звання та нагороди Заслужена артистка Латвійської РСР; Державна премія Латвійської РСР з 1958 року (за партію Скайдріте); Народна артистка Латвійської РСР з 1959 року; Народна артистка СРСР з 1965 року; Орден Леніна.
У мистецтві Портрет артистки у 1956 році написав український живописець Петро ВольськийВольский, Петр Дмитриевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 2. Москва. Искусство. 1972. С. 333 .
Примітки
Література Вильцинь, Велта (Аусма) Эйновна // Театральная энциклопедия. Том І. Государственное научное издательство «Советская энциклопедия». Москва. 1961. столб. 951. ;
Э. Т. Силинь. Вильцинь, Вилциня, Велта (Аусма) Эйновна //