Богонатхне́ння (Богонатхне́нність) Святого Письма у Православній церкві є догматом, який проголошує, що Святе Письмо написано за натхненням Божественної благодаті Святого Духа обраними ним людьми.
Витоки вчення
Учення про богонатхненність Священного Писання зустрічається вже у Старому Заповіті. Там ясно виражена думка про дію Духа Божого у Пророків (Вх 4:12; 2Цр 23:2; Іс 2:1; Єз 1:3, 6:1; 7:1 та ін, Мих 1:1 і багато ін.). У Новому Заповіті вчення про богонатхненність висловив Ісус Христос, вказавши, що цар Давид за натхненням (εν πνευματι) називає Його Господом (Мт 22:43; Мр 12:36: εν Πνευματι τω αγιω — «Духом Святим»).
Учення про богонатхненність докладно розкривають біблійні письменники і, зокрема, апостоли Петро і Павло. Апостол Петро говорить: «Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а вбачали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим будучи» (2Пт 1:21). Апостол Павло вчить: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2Тм 3:16, 17).
Богонатхненність у розумінні вербалізму
Богонатхненність Святого Письма з точки зору Православної церкви означає утвердження його боголюдської природи та визнання того, що тексти були дані через пряме натхнення від Бога (як-от вказівка «Напиши собі слова» у Вх 34:27, УКР), а також за допомогою видінь і через сновидіння. Як зазначається у Святому Письмі, «І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.» (2Кр 3:6, УКР).
Боголюдська природа Святого Письма
Боголюдська природа Священного Писання виражається у тому, що в його складанні беруть спільну участь Бог і людина. Святе Письмо — результат синергійної (спільного) дії Божественної та людської волі. У такій дії людина не є пасивним знаряддям і безособовим інструментом Бога, а стає співробітником і співучасником його всеблагих дій, оскільки Бог своєю благодаттю діє абсолютно вільно, не усуваючи людської природи. Таке розуміння Священного Писання тісно пов'язано з уявленням про Боголюдину Ісуса Христа, у якому Божественна і людська природи з'єднані нероздільно і незлитно.
Див. також Богонатхнення Святе Письмо Православне богослов'я Боголюдина Вербалізм Список православних термінів Непомильність
Посилання Богодухновенность // «Азбука веры» Петр (Мещеринов), игумен. Откровение Божие. Священное Писание Понятие Богодухновенности в работах прот. Александра Меня Александр (Милеант), епископ. О Боговдохновенности Святого Писания