Чен (, «колісниця») — одиниця вимірювання розміру війська в стародавньому Китаї періоду династій Чжоу — Цінь.
1 чен складалася з: 1 колісниці з 4 кіньми. 3 вояків-наїзників в обладунках. 72 піхотинці. 25 обслуги обозу.
У період Чжаньґо вжиток чен був насамперед геополітичним: для характеристики держав та супердержав, які відповідно називалися «країна у тисячу/-і колесниць» 百乘之國 та «країна у 10 000/десятки тисяч колесниць» 萬乘之國.
Джерела та література Великий китайсько-японський словник: в 13 т. / Морохасі Тесудзі. — Токіо: Тайсюкан, 1955—1960. — ієрогліф 153.