Дубрівний Петро Савелійович (18 травня 1911 — 10 червня 1983) — учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
Біографія Народився в селі Кам'янка (нині Апостолівський район Дніпропетровської області) в селянській родині. Закінчив початкову школу, працював у радгоспі «Щербинівський» (нині Костянтинівського району Донецької області).
У Червоній Армії з жовтня 1941 року, брав участь у боях Великої Вітчизняної війни з серпня 1942 року. Командир гармати 99-го гвардійського Червонопрапорного ордена Кутузова артилерійського полку 47-ї гвардійської стрілецької дивізії 8-ї гвардійської армії 1-го Білоруського фронту, гвардії старший сержант. 3 лютого 1945 року одним з перших переправився по льоду через річку Одер на південь від міста Кюстріна (нині Костшин, Польща) і підтримував наступ піхоти. 7 березня 1945 року Петро Дубрівний один знищив до взводу піхоту ворога. Демобілізований 1946 року.
Після війни працював бригадиром, заступником директора радгоспу «Щербинівський».
Нагороди 31 травня 1945 року Петро Дубрівний нагороджений медаллю Героя Радянського Союзу (медаль № 5793). орден Леніна орден Червоного Прапора два ордени Вітчизняної війни 2-го ступеня орден Червоної Зірки медалі.
Джерела Биография предоставлена Кириллом Осовиком на сайте «Герои страны» А. А. Трокаева «Кавалеры Золотой Звезды. Очерки о Героях Советского Союза». Донецк, «Донбасс», 1976 год. с. 136—138 Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987 Кавалеры Золотой Звезды. — Донецк: Донбас, 1976 И генерал, и рядовой. Днепропетровск: Промінь, 1983