Рівненський обласний краєзнавчий музей — обласний краєзнавчий музей у місті Рівному. Розташований у приміщенні колишньої Рівненської чоловічої гімназії, зведеному 1839 року. За свою історію дана будівля встигла побувати вагомим українським освітнім осередком, адміністративним центром краю періодів радянської та німецької окупації. На сьогоднішній день має статус пам'ятки архітектури національного значення.

РОКМ є найбільшим зібранням предметів матеріальної та духовної культури Рівненщини. Його фонди налічують більш ніж 140 000 музейних предметів, серед яких не лише пам'ятки, значущі для історії краю, але й унікальні в Україні та світі музейні цінності.

Крім того, музей є вагомим науково-просвітницьким осередком Рівненщини, місцем проведення багатьох культурних заходів, важливих для регіону, відомих і популярних в Україні.

Загальні дані Музей розташовується у центральній частині міста — поруч із такими улюбленими місцями відпочинку рівнян як Парк Молоді(названий містянами також «Лебедине озеро» або «Лебединка») та Алея кованих фігур. Окрім самої будівлі музею, що вміщає його експозицію, на території закладу також знаходяться: паркова зона, частина споруди колишньої оранжереї власників міста князів Любомирських, оглядовий майданчик, на якому представлено зразки цивільної та військової техніки, пов'язаної з історією краю.

Крім того, окремі підрозділи РОКМ — Музей бурштину та Літературний музей Уласа Самчука — розташовані у приміщенні за адресою вул. Симона Петлюри, 17. Ця будівля також має доволі давню та незвичну історію — вона була побудована у 1903 році як особняк Перли Вігдоровича, багатого комерсанта єврейського походження. В різні часи споруду займали госпіталь, бібліотека, Музей комсомольської слави. Не дивлячись на те, що не всі її окраси збереглися до нашого часу, має статус пам'ятки архітектури місцевого значення.

З 2004 року Рівненський обласний краєзнавчий музей є партнером міжнародної мережі «Via Regia — культурний шлях Ради Європи». У 2020 зарахований Громадською організацією «Via Regia Ukraine» до туристичних пам'яток, котрі рекомендується відвідувати в рамках подорожей легендарною Королівською дорогою.

Керівники

З 1971 по 1984 музей очолював Сидоренко Василь Якович

В 1991 —2005 рр.  музей очолював Мушировський Володимир Макарович.

Від лютого 2005 року по 29 серпня 2024 року Рівненський обласний краєзнавчий музей очолював Булига Олександр Степанович.

2 вересня 2024 року директором призначено Жижкевич Аллу Степанівну .

Історія головної будівлі

Будівництво споруди було розпочато у 1836 році на замовлення власника міста — князя Фредеріка Любомирського, для переміщення сюди чоловічої гімназії, заснованої  1832 року в Луцьку. Проєктування та зведення будівлі проводилося під керівництвом видатного французького архітектора Жана де Бургіньйона  та професора архітектури Міховича. 1839 року будівельні роботи було завершено, а гімназія почала функціонувати в Рівному. Стиль будівлі — провінційний класицизм.

Історія Рівненської чоловічої гімназії(з 1872 року — Рівненського реального училища) пов'язана з іменами багатьох видатних українських діячів: історика Миколи Костомарова, письменників Пантелеймона Куліша та Володимира Короленка, вченого, філософа та публіциста Михайла Драгоманова. Упродовж 1910—1915 років тут навчався Семен Кузнець — видатний економіст, що став відомий після еміграції до США під іменем Саймон Сміт, отримав Нобелівську премію за свої дослідження в галузі економіки.

У квітні-травні 1919 року в будівлі розташовувався Департамент освіти уряду Директорії УНР, очолюваний видатним релігійним та політичним діячем Іваном Огієнком. Протягом періоду перебування Рівного у складі міжвоєнної Польщі у споруді знаходився Кураторіум(управління освіти) Волинського воєводства. Після захоплення міста більшовиками — обласний комітет КП(б)У. В час німецької окупації споруда музею виконувала функцію головної адміністративної будівлі Рейхскомісаріат «Україна». Саме тут були робочі місця найвисокопоставленіших представників гітлерівського керівництва на цих територіях, включаючи Еріха Коха. Після вигнання нацистів з Рівного, будівля знову перейшла до обкому Комуністичної партії. І лише у 1975 році була передана Рівненському краєзнавчому музею як головне приміщення для його експозиції.

У 1963 році споруда музею отримала статус пам'ятки архітектури республіканського (після здобуття Україною Незалежності — національного) значення.

Історія закладу Музейна справа на Рівненщині бере початок від заснування бароном Ф. Штейнгелем у містечку Городок(3 км від Рівного) першого світського музею на Волині. У 1906 році свій музей було створено і в Рівному професором римського права В. Океницьким. Даний заклад мав 4 відділи: археологічний, етнографічний, нумізматичний та природничий. пізніше створено відділ старовинних книг, гравюр, рукописів. Однак, у часі Першої Світової війни музейні колекції були майже повністю втрачені, а сам 78-річний В. З. Океницький загинув у 1918 році.

З приходом польської влади музею в Рівному не було. Проте вже в середині 1920-х років силами місцевих ентузіастів та інтелігенції в місті був зорганізований і успішно діяв природничий музей. В той час подібні музеї в Польщі були ще у Варшаві, Кракові та Львові. У 1936 році у Рівному почав працювати господарський музей Волині. Ініціатором його створення була промислово-торгова палата у Любліні. Така ідея була підтримана міською владою та деякими промисловими підприємствами Рівного. В його експозиції були представлені й нечисленні віднайдені експонати попередніх рівненських музеїв.

Початком існування сучасного Рівненського краєзнавчого музею можна вважати 1940 рік. В лютому на базі наявного в місті було організовано історико-краєзнавчий музей. Згідно з постановою КП(б)У новостворений заклад мав збирати, експонувати і вивчати матеріали про природу Полісся і Рівненщини, її багатовікову історію. Перший директор новоствореного музею П. Слабоспицький основну увагу наукових співробітників В. Кубинського, Ю. Шумовського, Й. Панека зосередив на експедиційній роботі, завдяки чому поповнювалась музейна колекція. У цей період до музею надходило чимало унікальних експонатів. Після окупації Рівного німецькою армією музей на деякий час припиняє свою роботу. Його приміщення зайняла військова частина. Музей переміщено до невеликого будинку по вулиці Короленка (тепер район майдану Незалежності).

Після ІІ Світової війни Рівненському краєзнавчому музею було передано приміщення по вулиці Червоноармійській (тепер Петлюри). У 1945 році кількість експонатів закладу становила майже 7 тисяч одиниць. У 1948 році було проведено 11 експедицій, під час яких досліджено стоянки первісної людини, місця битв козацьких військ, мінеральні джерела Рівненщини. Експедиції дали можливість поповнити музей новими експонатами, кількість яких у відповідний період становила 10 785 одиниць зберігання. Окрім того, до музейних фондів надходили експонати з інших музеїв України

Продовжилася плідна експедиційна робота і в 60-ті роки. Поповнилися етнографічна та нумізматична колекції. Цього вдалося досягнути завдяки активному збору старожитніх речей у селах(особливо Радивилівському району), надходженню до музею експонатів, пов'язаних з участю Рівненщини в Радянсько-німецькій війні.

З метою виявлення та взяття на державний облік сакральних історичних та мистецьких цінностей, протягом 1970 —80-х років експедиціями музею під керівництвом доктора мистецтвознавства П. М. Жолтовським обстежено православні храми області. Природничі експедиції музей проводив спільно з Інститутом ботаніки АН України.

У 1975 році відбулась значна для музею подія — закладові було передано приміщення колишньої гімназії — одну із найстаровинніших будівель Рівного, що мала дійсно цікаву історію. Відтак, нова експозиція Рівненського краєзнавчого музею була відкрита у грудні 1978 року. Авторами проєкту художнього оформлення музею були художники В. Гвоздинський і Ф. Бобрик, здійснене воно було зусиллями Рівненських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду України.

Зі здобуттям Україною незалежності (1991) Рівненський обласний краєзнавчий музей зазнав значних змін — фондова збірка поповнилась матеріалами з історії Української Повстанської Армії, про репресії, що їх зазнали жителі краю в часи тоталітарного режиму, експонатами, котрі оповідають про боротьбу українського народу за незалежність. Продовжили проводитися експедиції і в традиційних напрямах дослідження історії, культури та природи Рівненщини. Працівники археологічного відділу музею брали участь у розкопках Пересопниці, козацьких могил, Басівкутського городища та багатьох інших. Тож нині експозиція музею представляє до уваги відвідувачів широке різноманіття цікавих експонатів, а регулярна експедиційна робота сприяє поповненню музейних колекцій.

Експозиція музею

Експозиція головної будівлі Експозиція Рівненського обласного краєзнавчого музею представлена у 23 залах. Її природнича частина пропонує до уваги відвідувачів візуалізовану історію розвитку життя на теренах Рівненщини, зразки корисних копалин регіону, гербарії рідкісних рослин, опудала тварин і риб, засушені екземпляри комах краю. Найцікавішими експонатами залів відділу природи є колекція напівдорогоцінних каменів Уральських та Алтайських гір — агату, аметисту і яшми (була зібрана Валерієм Авдєєвим — видатним геоботаніком, котрий провів у Рівному 9 років свого життя), збірка зразків Рівненського бурштину, представлена унікальними мистецькими виробами та фрагментами з інклюзією комах, рештки доісторичної флори і фауни регіону(зуби мастодонта, бивні мамонта та багато іншого).

Історична частина експозиції репрезентує усі періоди історії Рівненщини — від палеоліту до нашого часу. Демонстрація кожного із них підкріплена предметним рядом із великою кількістю оригінальних речей відповідної епохи, а також — цікавими детальними макетами та реконструкціями. Зали Давньої історії, розташовані на першому поверсі, охоплюють часовий проміжок від появи людини на теренах краю до Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького у середині XVII ст. До уваги відвідувачів пропонуються, зокрема, бронзова статуетка античного божества Серапіса — пам'ятка, що підтверджує взаємодію Рівненщини з елліністичним світом, глиняна писанка часів Київської Русі, вік якої становить понад 950 років, унікальний меч XI століття, котрим могли послуговуватися ще варяги. Його було знайдено під час розкопок давньоруського міста Дорогобуж і відреставровано. Крім того, в музеї можна побачити оригінали перших друкованих видань на українських землях, відомих на сьогодні — Острозької Біблії та Дерманського Октоїха. У залах відділу Новітньої історії експонуються цікаві речі та фотографії, пов'язані з важливими подіями у житті міста і краю у цей часовий період — боротьбою українців за незалежність впродовж ХХ століття, сталінським репресіям на Рівненщині, Другою світовою війною, Революцією Гідності та російською агресією на Сході України. Зокрема, варті уваги: наперсний хрест священника Михайла Павловського, на якому вперше склали присягу вояки Української Повстанської Армії, синьо-жовтий український прапор, котрий було піднято влітку 1990 року на щоглі поруч зі Свято-Воскресенським собором — першим у Рівному із початку радянської окупації, унікальні портативні друкарні УПА та КП(б)У, що використовувалися підпільниками для виготовлення друкованої продукції під час війни.