Двокра́пка (:) — розділовий знак у вигляді двох розташованих одна над іншою крапок (:), вживаний, щоб зазначити, що частина тексту після нього пов'язана причинами, поясненнями і іншими смисловими стосунками з частиною тексту перед ним.
У математиці двокрапка є одним з можливих позначень операції ділення (при цьому симетрично відбивається з обох сторін); в іншому значенні відокремлює знак відображення та його область визначення і безліч значень: запис f: A → B означає, що функція f відображає A на B (при цьому пробіл ставиться тільки після двокрапки).
У фонетичній транскрипції двокрапка після знака звука означає його довготу (в цьому значенні вона скоріше є акцентованим знаком).
Історія вживання
Двокрапка поряд з іншими розділовими знаками у давнину вживалася для відокремлення слів і відрізків тексту один від одного. У «Грамматіці словенскій» Лаврентія Зизанія (1596) двокрапка вживається у значенні, близькому до сучасної крапки з комою, а Мелетій Смотрицький у своїй «Грамматіки славенский правилное Синтагма» (1619) називає його «двоєточієм». У «Российской грамматике» Михайла Ломоносова (1755) вже сформульовано вживання двокрапки у значенні, близькому до сучасного.
В українській мові
Згідно з сучасними правилами українського правописуhttps://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Pravopys.2019/ukr.pravopys-2019.pdf, якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнювальне слово або словосполучення, що вказує на перелік, то перед першим однорідним членом або словом, яке до нього відноситься, ставиться двокрапка:
У густій мряці, білій як молоко, все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи. (Михайло Коцюбинський).
Несуть пани есаули Козацькую збрую: Литий панцир порубаний, Шаблю золотую, Три рушниці-гаківниці І три самопали… (Шевченко).
Заснув, знечувся й коли, і снилися красиві коні: сірі, гніді, вороні. (Василь Симоненко).
Двокрапка ставиться перед однорідними членами речення й тоді, коли нема узагальнювального слова, якщо тільки перед переліком робиться попереджувальна пауза, а однорідні члени речення читаються з перелічувальною інтонацією:
Та в цю хвилину двері розчинились і ввійшли: якийсь рудобородий в довгому старім плащі подертім; з лірою ж за ним дідок кошлатий, що все кашляв та все очі мружив; іще й третій, що безруко щуливсь, лиш рукав сорочки теліпався. (Павло Тичина).
Двокрапка ставиться між двома реченнями, що входять до складу безсполучникового складного речення, якщо друге речення розкриває зміст першого речення в цілому або одного з його членів, а також указує на причину того, про що йдеться в першому реченні:
Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку. (Іван Нечуй-Левицький).
Якби його так намалювати, — сказали б: то не чоловік сидить, то — сам сум! (Панас Мирний).
Ліс ще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів. (Михайло Коцюбинський).
Як мала у тебе сила, То з гуртом єднайся ти: вкупі більше зробиш діла, швидше дійдеш до мети. (Борис Грінченко).
Як і вони — я був щасливим: Із теплих уст ловив слова, Що казкою ставали, дивом, В якому всесвіт ожива. (Олекса Ющенко).
В англійській мові
В англійській мові двокрапка () вживається у таких випадках:
Перед переліченими однорідними членами, яким передує узагальнене слово: My sister finds all school subjects easy: French, history, maths, everything. (Моя сестра вважає легкими всі шкільні предмети: французьку мову, математику, історію та всі інші.). При цьому, двокрапка не вживається, якщо узагальнене слово стоїть після перелічених однорідних членів. У такому випадку ставиться тире. Перед другим реченням, якщо воно роз'яснює, розширює чи уточнює те, що було сказано у першому реченні: His refusal did not surprise me: I had expected it. (Його відмова мене не здивувала: я чекав цього.) Після слів автора перед прямою мовою, яка являє собою довгий текст; Перед переліченням, яке подається списком: Please, send the following items:- birth certificate;- passport;- correct fee.(Будь ласка, надішліть наступне:- свідоцтво про народження;- паспорт;- необхідну суму грошей. Після слів, що вводять цитату: In the words of Oscar Wilde: «I can resist anything except temptation.» (Як сказав Оскар Уайльд, «Я можу протистояти кому завгодно, крім спокуси») У заголовках для відокремлення основного заголовка від підзаголовка. Punctuation: Colon (Пунктуація: Двокрапка)
Джерела Український правопис 2019 (§ 160. Двокрапка (:)) Український правопис 2015
Література Бурячок А. А. Двокрапка (:) // — С. 131. Найголовніші правила пунктуації // Український правопис. — К.: Наук. думка, 2012. — С. 151—185. Український правопис. Розділ 5. Найголовніші правила пунктуації
Примітки