Се́рхіо Ра́мос Гарсі́я (, ¤ 30 березня 1986, Камас, Іспанія) — іспанський футболіст, центральний захисник. Виступав за збірну Іспанії.
Колишній капітан «Реала». Один з найкращих бомбардирів Ла Ліги серед захисників. Всього за кар'єру забив 95 голів (709 матчів). Володар 4 кубків Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2013/14, 2015/16, 2016/17, 2017/18 років.
На міжнародному рівні Рамос грав за національну збірну Іспанії на трьох чемпіонатах світу та двох чемпіонатах Європи, чемпіон світу 2010 та дворазовий чемпіон Європи 2008 і 2012.
Клубна кар'єра
«Севілья» У віці 15 років Серхіо прибув на перегляд до «Севільї», де добре показав себе. Незабаром почав виступати за юнацькі команди цього клубу.
У сезоні 2002/2003 Рамос брав участь у матчі за резервну команду клубу в другому дивізіоні чемпіонату Іспанії. А в наступному сезоні став гравцем основного складу дубля, провів 25 матчів і забив один м'яч.
У лютому 2004 року у неповні 18 років дебютував у складі головної команди севільського клубу в матчі Прімери. У цьому ж році він став чемпіоном Європи серед юнацьких команд віком до 19 років. Наприкінці наступного сезону отримав звання відкриття чемпіонату Іспанії. Провівши у складі команди трохи більше одного повного сезону, зарекомендував себе одним з найперспективніших іспанських футбольних захисників і привернув увагу керівництва мадридського «Реала». Улітку, на початку сезону 2005/2006 столичний клуб викупив права на гравця за 27 мільйонів євро — рекорд для іспанського підлітка.
«Реал Мадрид»
У «Реалі» Рамос отримав номер 4.
Молодий гравець відразу зайняв позицію центрального захисника в основному складі команди. За два роки, з появою нових гравців на позиції у центрі захисту, переведений на позицію правого оборонця.
6 грудня 2005 забив свій перший гол за «Реал» у матчі групової стадії Ліги чемпіонів проти «Олімпіакоса». У 2007 та 2008 роках допоміг «Реалові» здобути перемоги в національному чемпіонаті. 2008 року входив до розширеного списку претендентів на отримання Золотого м'яча найкращого футболіста Європи. Того ж року увійшов до символічних збірних найкращих футболістів Європи та світу відповідно за версіями УЄФА та ФІФА. У перших чотирьох сезонах за «Реал» забив понад 20 голів.
На початку сезону 2009/2010 Рамос став одним із чотирьох капітанів «вершкових».
20 квітня 2011 Рамос після фіналу Копа дель Рей, матч завершився перемогою 1:0 над «Барселоною», під час святкування на даху клубного автобуса не втримав Кубок, який впав під колеса транспортного засобу у результаті чого трофей був пошкоджений. 12 липня 2011 Рамос продовжив контракт з «Реалом» до 2017 року.
14 грудня 2013 року побив клубний рекорд, отримавши 18-ту червону картку в матчі з «Осасуною» (2:2), але комітет Ла Ліги, порадившись, прийшов до висновку, що «гравець Дон Серхіо Рамос Гарсія не зачіпав свого супротивника, як це було написано в протоколі судді за результатами матчу». Його 19-та картка була в домашній грі 23 березня 2014 проти «Барселони», яку «Реал» програв з рахунком 3:4.
29 квітня 2014 Рамос забив двічі зі стандартів у матчі проти мюнхенської «Баварії» (4:0) у півфіналі Ліги чемпіонів. Із загальним рахунком двох матчів 5:0 команда з Мадрида вийшла до фіналу, вперше за 12 років. 24 травня у фіналі проти Атлетико (Мадрид), Рамос на останній додатковій хвилині другого тайму зрівняв рахунок (1:1), врятувавши свою команду від поразки, а в додатковий час «Реал» здобув перемогу з рахунком 4:1, завоювавши свій десятий трофей. Уболівальники обрали його гравцем матчу.
12 серпня 2014 року, граючи всі 90 хвилин у матчі проти Севільї (2:0), Рамос виграв перший трофей сезону, Суперкубок УЄФА. У матчах за Суперкубок Іспанії проти «Атлетико» (Мадрид) за сумою двох матчів «Реал» поступився 1:2. Він забивав у півфіналі та фіналі Клубного чемпіонату світу 2014 у Марокко, де «Реал» виграв турнір, а Серхіо визнали найкращим гравцем турніру.
17 серпня 2015, після декількох місяців спекуляцій щодо переходу в «Манчестер Юнайтед», Рамос погодився на новий п'ятирічний контракт з «Реалом» до 2020 року, за яким буде отримувати в «Реалі» 10 млн євро на рік. Після того, як Ікер Касільяс покинув клуб, Серхіо став новим капітаном «вершкових».
6 березня 2018 року в матчі-відповіді 1/8 фіналу Ліги чемпіонів проти «ПСЖ» (2:1) захисник отримав жовту картку, яка стала для нього 37-ю, що є рекордом турніруРамос встановив рекорд Ліги чемпіонів за кількістю зароблених карток. За іншими даними це сталося 19 вересня 2018 року у матчі групового етапу Ліги чемпіонів проти «Роми» (3:0)Рамос став рекордсменом Ліги чемпіонів за кількістю жовтих карток.
16 червня 2021 року мадридський «Реал» оголосив про те, що Серхіо Рамос покидає клуб у статусі вільного агента.
«Парі Сен-Жермен» В липні 2021 року, футбольний клуб «Парі Сен-Жермен» оголосив про підписання Серхіо Рамоса в статусі вільного агента. Контракт розрахований до 30 червня 2023 року. Однак через травми Рамос зміг дебютувати за парижан лише 28 листопада.
«Севілья» 28 січня 2024 року в матчі проти «Осасуни» провів свій 521-й матч в Ла-Лізі і вийшов на 8-е місце в списку гвардійців чемпіонату Іспанії, обійшовши за цим показницком Ліонеля Мессі (520).
«Монтеррей» 6 лютого 2025 року Серхіо став гравцем мексиканського клубу «Монтеррей».
Виступи у збірних 2002 року відіграв один матч у складі юнацької збірної Іспанії U-17, а у 2004 провів 6 матчів за збірну 19-річних, яка стала тріумфатором чемпіонату Європи U-19. У тому ж 2004 викликався й до молодіжної збірної U-21.
26 березня 2005 року, за чотири дні до власного 19-річчя, дебютував у складі національної збірної країни в товариській зустрічі проти збірної Китаю. 12 жовтня того ж року відкрив відлік забитим голам у формі національної збірної, відзначившись відразу ж дублем у ворота збірної Сан-Марино.
Добре зарекомендувавши себе у відбіркових матчах до чемпіонату світу 2006 року був включений до складу збірної Іспанії для участі у фінальному турнірі чемпіонату, як основний правий захисник. Відіграв у 3 з 4 матчів іспанців на турнірі.
Виступи на чемпіонаті світу 2006 остаточно закріпили за Рамосом місце основного правого захисника головної іспанської команди. У відбірковому турнірі до Євро-2008 Рамос брав участь у 11 з 12 матчів і забив два голи. Він брав участь у чемпіонаті Європи 2008, за результатами якого виборов разом із командою титул континентального чемпіона.
Був включений до складу збірної Іспанії для участі в світовій першості 2010 року, за результатами якої іспанці уперше в історії стали чемпіонами світу. Під час фінального турніру в Південно-Африканській Республіці був основним правим захисником команди, провівши на полі усі сім матчів іспанців на турнірі. Разом з партнерами по захисту збірної Іспанії дозволив суперникам команди забити в її ворота лише 2 голи за 7 ігор.
Серхіо Рамос став найкращим гравцем Євро-2012, а його збірна чемпіонами турніру. Рамос провів на турнірі всі шість матчів і зіграв величезну роль у тому, що в п'яти з них команда Вісенте дель Боске не пропустила жодного м'яча. У фінальному матчі з Італією Рамос на перших семи хвилин двічі бив по воротах — зі штрафного і головою. У час, що залишився він ще двічі перевірив Джанлуїджі Буффона. Крім того, він блокував удар Андреа Бардзальї та зробив 15 відборів.
2013 року взяв участь у своєму 100-му матчі за «червону фурію», ставши наймолодшим гравцем, якому підкорився цей рубіж.
Провів на полі усі три гри збірної Іспанії на чемпіонаті світу 2014 року, на якому діючі на той час чемпіони світу не змогли навіть подолати груповий етап, а також усі чотири гри на чемпіонаті Європи 2016 року, де іспанці не змогли захистити й континентальний титул, вибувши з боротьби на стадії 1/8 фіналу.
У березні 2018 року провів свій 150-й офіційний матч за збірну Іспанії, за кількістю проведених у її складі ігор займає друге місце в історії, поступаючись лише своєму багаторічному партнеру по клубу і збірній Ікеру Касільясу.
У травні 2018 року був включений до заявки національної команди для участі у своїй четвертій світовій першості — тогорічному чемпіонаті світу в Росії.
У лютому 2023 року офіційно оголосив про завершення кар'єри в національній збірній.
Стиль гри Серхіо Рамос є універсальним гравцем оборони. Він володіє відмінним відбором, здатний грамотно обіграти суперника, не зваливши, креативно віддати точний пас на лінію нападу, має хорошу швидкість, володіє вмінням грати головою. Його основна позиція — центр оборони.
Рамос утримує сумнівний клубний рекорд за кількістю червоних карток. У всіх турнірах їх назбиралося 25. Тільки під час «класико» його видаляли п'ять разів. Останній на сьогодні — у квітні 2017 року на «Сантьяго Бернабеу», коли «Реал» програв «Барселоні» 2:3.
Брудні прийоми
Іноді використовує брудні прийоми для досягнення своєї мети. Зокрема, у матчі півфіналу Ліги чемпіонів просив Кріштіану Роналду симулювати удар ліктем у своє обличчя з боку капітана «матрацників» Габі, який уже мав «гірчичника».Рамос підштовхував Роналду на підлий вчинок у матчі Атлетіко — Реал // Football24.ua.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2003–04 «Севілья» ПД 7 0 КІ 0 0 КУЄФА 0 0 - - - 7 0 2004–05 ПД 31 2 КІ 5 0 КУЄФА 6 1 - - - 42 3 серп. 2005 ПД 1 0 КІ 0 0 КУЄФА 0 0 - - - 1 0Усього за «Севілью» 39 2 5 0 6 1 - - 50 3 серп. 2005–06 «Реал Мадрид» ПД 33 4 КІ 6 1 ЛЧ 7 1 - - - 46 6 2006–07 ПД 33 5 КІ 3 0 ЛЧ 6 1 - - - 42 6 2007–08 ПД 33 5 КІ 3 0 ЛЧ 7 0 СІ 2 1 45 6 2008–09 ПД 32 4 КІ 0 0 ЛЧ 8 1 СІ 2 1 42 6 2009–10 ПД 33 4 КІ 0 0 ЛЧ 7 0 - - - 40 4 2010–11 ПД 31 3 КІ 7 1 ЛЧ 8 0 - - - 46 4 2011–12 ПД 34 3 КІ 4 0 ЛЧ 11 1 СІ 2 0 51 4 2012–13 ПД 26 4 КІ 3 0 ЛЧ 9 1 СІ 2 0 40 5 2013–14 ПД 32 4 КІ 8 0 ЛЧ 11 3 - - - 51 7 2014–15 ПД 27 4 КІ 2 1 ЛЧ 8 0 СУ+СІ+КЧС 1+2+2 0+0+2 42 7 2015–16 ПД 23 2 КІ 0 0 ЛЧ 10 1 - - - 33 3 2016–17 ПД 28 7 КІ 3 1 ЛЧ 11 1 СУ+КЧС 1+1 1+0 44 10 2017–18 ПД 26 4 КІ 1 0 ЛЧ 10 1 СУ+СІ+КЧС 1+2+1 0+0+0 41 5Усього за «Реал Мадрид» 391 53 40 4 113 11 19 5 563 73Усього за кар'єру 461 57 45 4 119 12 19 5 644 78
Матчі за збірну
—
— —
Досягнення
«Реал Мадрид» Чемпіон Іспанії (5): 2006-07, 2007-08, 2011-12, 2016-17, 2019-20 Володар кубка Іспанії (2): 2010-11, 2013-14. Володар Суперкубка Іспанії (4): 2008, 2012, 2017, 2019. Переможець Ліги Чемпіонів УЄФА (4): 2013-14, 2015-16, 2016-17, 2017-18. Володар Суперкубка УЄФА (3): 2014, 2016, 2017. Переможець Клубного чемпіонату світу (4): 2014, 2016, 2017, 2018
«Парі Сен-Жермен» Чемпіон Франції (2): 2021-22, 2022-23 Володар Суперкубка Франції (1): 2022
Іспанія Чемпіон світу (1): 2010 Чемпіон Європи (2): 2008, 2012 Іспанія U-19 Чемпіон Європи U-19 (1): 2004.
Особисті Найкращий захисник Ліги Чемпіонів УЄФА (2): 2017, 2018 Золотий м'яч Чемпіонату світу серед клубів (2): 2014 Збірна Світу ФІФА (10): 2008, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 Найкращий гравець фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА (1): 2016 Найкращий гравець Суперкубку УЄФА (1): 2016 Ла Ліга Прорив(гравець) року: 2005. Ла Ліга Найкращий Захисник: 2012, 2013, 2014. УЄФА Команда року: 2008, 2012, 2013, 2014. ЄСМ Команда року: 2007–08, 2011–12, 2014–15. Чемпіонат Світу з футболу Команда мрії : 2010. Чемпіонат Європи Команда турніру: 2012. Ліга чемпіонів УЄФА Команда Сезону: 2013-14.
Особисте життя Іспанець зустрічався з «Міс Іспанія-2006» — Елізабет Рейєс, колишньою подругою Кріштіану Роналду — Нереїдою Галлардо, колишньою топ-моделлю — Кароліною Мартінес, а також з моделлю Бланкой Ромео. Найдовші стосунки у футболіста були з журналісткою Ларою Альварес, але в 2012 році пара розійшлася.