Краматорський завод важкого верстатобудування (КЗВВ) — машинобудівний завод у місті Краматорську, заснований 1937 році. У 2022 підприємство евакуйоване від російської агресії в м. Перечин на Закарпатті.
Випускає важкі верстати токарної і фрезерної групи. Верстати, що виготовляються заводом, постачаються до багатьох країн світу, зокрема Азію, в Болгарію та інші країни Європи.
Дані верстати призначені для обточування колісних пар рухомого складу і використовуються локомотивними та вагонними депо.
В 2018 році було представлено розробку підприємства (спільно з 10-ма компаніями українського оборонного сектору): САУ «Богдана», стало відомо про те, що на заводі налагоджено виробництво як танкових гармат так і 155-мм гармати власно для самохідної гаубиці.
Історія
Радянський період 1937 рік, 1 травня — почали будувати Краматорський верстатобудівний завод.
1939 — запрацювали модельний, інструментальний, механічні №1, №5 цехи та гараж.
1940 рік, 7 листопада — завод випустив першу власну продукцію — два вальцетокарні верстати.
1941 рік, 24 лютого — підприємство було здано в експлуатацію, виготовлено дослідний зразок глибоко-розточувального верстата моделі 2940А. На початку Другої світової війни, із підприємства були покликані та пішли добровольцями на фронт 800 осіб.
1941 рік, до 20 жовтня — завод було перевезено до російського міста Новосибірськ.
1944 рік, початок — зрушило відновлення підприємства.
1945 року, був випущений перший післявоєнний верстат.
У 1947—1950-х роках завод опанував виробництво зливкорозрізних верстатів моделі 1865.
1951 року, збудовано ново-ливарний цех.
1952 рік — група конструкторів заводу за налагодження виробництва вальцетокарних та вальцешліфувальних верстатів, була відзначена Державною премією СРСР.
1954 року, було завершено складання особливого глибоко-розточувального верстата моделі 2959 для розточування отворів діаметром до 1300 мм і довжиною до 30 м. Довжина верстата склала 95 метрів.
1957 року збудовано ковальсько-пресовий цех.
30 липня 1966 року завод був нагороджений Орденом Трудового Червоного прапора за дострокове виконання завдань семирічки з випуску важких та унікальних верстатів .
Влітку 1967 року на прохання трудового колективу заводу надано ім'я Власа Чубаря. 29 квітня 1970 року у сквері перед заводом було встановлено його бюст (прибрано у 2014 року — декомунізація).
1970 року, завод виготовив 235 важких верстатів, зокрема 99 верстатів нових моделей. Важкий токарний верстат моделі 1А685.01Ф2, був першим верстатом з автоматичним керуванням ЧПК, випущеним заводом.
1971-1980 — розквіт продуктивності: по 200-210 верстатів щорічно.
1971 року, на Уралмашзаводі (Російська Федерація) була змонтована автоматична лінія для обробки осей колісних пар вагонів, що не мала аналогів у світі. Групу конструкторів заводу було відзначено Державною премією СРСР за створення важких верстатів нових типів (моделі 1А660, 1А665, 1А670, 1А675, 1А680).
1972 року встановлено заводське досягнення — випущено 287 верстатів.
1976 року відкрито базу відпочинку «Хвиля» на березі Чорного моря в Херсонській області.
1978 рік — збудовано обрубний цех та цех металоконструкцій.
Після відновлення незалежності 1992 року заводом розпочато виробництво пилорам.
1995 року, травень — Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію заводу, після чого у липні 1995 року державне підприємство було перетворене на Відкрите акціонерне товариство; останні акції, що належали державі, продані 2003 року.
1997 рік, серпень — завод було внесено до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки України.
2006 рік — підприємство нагороджене Дипломом Всеукраїнського конкурсу з якості продукції, як Переможець у номінації «Продукція виробничо-технічного призначення».
2008 року — Верстат токарний з числовим програмним керуванням (ЧПК) підвищеної точності виробництва КЗВВ, нагороджений Дипломом Всеукраїнського конкурсу "100 кращих товарів України" (Донецька регіональна конкурсна комісія).
2010 року, 11 жовтня — після великої (вкладено 21 млн. євроhttp://www.kzts.com/media/zvit2015.pdf) реконструкції, на площах заводу було відкрито ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі» з виробництва
вітроенергетичних установок, водночас виробництво веж та рам гондол вітряків, налагоджено безпосередньо на КЗВВ.
2013 рік — заводом відвантажено замовникам 9 важких верстатів (ПАТ «Дніпровський завод прокатних валків», ПАТ Дніпроспецсталь, ТОВ «Техмаш» м. Бєлгород РФ, тощо).
2014 рік, 10 червня — під час гарячої фази Російсько-української війни, механообробний цех заводу постраждав від обстрілу бойовиками, в ході боїв з терористами угрупування «Донецька народна республіка».
2017 рік — з серпня, в частині інженерного корпусу розміщувалася Донецька обласна військово-цивільна адміністрація.
Повномасштабне вторгнення Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну завод продовжив роботу попри обстріли. Поступово розпочалось перенесення виробництва в безпечніші місця, зокрема в Закарпатську область. За словами представника компанії, вдалось перевести лише 10% обладнання. З 2023 року відбувалось серійне виробництво самохідних гаубиць «Богдана». Станом на вересень 2026 року підприємство налічувало 7 тисяч співробітників і 20 локацій, включно з двома іншими країнами.
У вересні 2026 року КЗВВ отримав ліцензію на виробництво 105-мм гаубиць L119 від британської BAE Systems. За словами представника компанії, станом на 2026 рік компанія виготовляла створи калібру 25, 35, 40, 105, 122, 125 і 155 мм, а також 155-мм боєприпаси.
Виробництво гарматних стволів
За часів СРСР на теренах України попри серійне виготовлення бронетехніки — танків та самохідних артилерійських установок, вироблення стволів до їх гармат налагоджене не було, і вони надходили з території Російської РФСР.
Краматорський завод важкого верстатобудування опанував виготовлення стволів після отримання Україною замовлення від Таїланду на 49 бойових машин «Оплот» у 2011 році. Завод зумів налагодити виробництво гладкоствольних танкових гармат.
З початком російсько-української війни, на цьому ж підприємстві було значно розширено перелік товарів — тут розпочали виготовляти стволи до мінометів, а 2018 року, саме це підприємство представило колісну 155-мм самохідну артилерійську установку «Богдана», ствол до якої вже був нарізним.
Усі ці стволи підприємство виготовляє на обладнанні власного виробництва. Зокрема на спеціальному нарізному верстаті з цифровим програмним керуванням КЖ 1975Ф3. Цей верстат призначено для нарізання внутрішніх профілів гвинтового каналу ствола з перемінним чи постійним кутом підйому у 10°.
Можливості верстату дозволяють виготовлення стволів калібром від 80 до 205 мм та довжиною до мм. На ньому можливе виробництво гармати калібром 155-мм довжиною у 40 калібрів, що в метровому значенні — 6200 мм.
Також на цьому обладнанні можна виробляти стволи майже всіх наявних на озброєнні української армії артилерійських систем, наприклад ствол до 152-мм гармати 2А36 «Гіацинт-Б» разом з дульним компенсатором що має довжину у 53 калібри — 8197 мм.
Винятком, є самохідна артилерійська система 2С7 «Піон» калібром 203 мм та стволом завдовжки у 55,3 калібрів — мм
Показники
Чисельність співробітників 1940 1944 1990 20002005Паспорт міста за 2006 рік 2008Паспорт міста за 2008 рік 2010 2013 2015 2017 2022 2023 202416005276500 2000 2686 1741866 884 473 501 296 829 1900
Річний випуск верстатівКЗТС 60 (1941—2001)Чоста Г. Д. Краматорский завод тяжёлого станкостроения имени В. Я. Чубаря : Иллюстрированный проспект. — Донецк : Донбас, 1978. 1940194819511952195319541955195819701972197919801981199119931994199519961997199819992000200320052008201320152 104 3155728289 179 235 287200172178104150639749 65 56 24 22 75 52 25 9 15
Див. також Оборонно-промисловий комплекс України СКМЗ НКМЗ Енергомашспецсталь
Примітки
Посилання
КРАМАТОРСЬКИЙ ЗАВОД ВАЖКОГО ВЕРСТАТОБУДУВАННЯ, ПАТ