Арта́нія ( Arṯāniya, також Арта, Арсанія) — одна з трьох груп русів у IX—X століттях на території Східної Європи. Неодноразові спроби локалізації Артанії (в Північному Причорномор'ї, Ростовській землі, Середньому Подніпров'ї, Смоленську, на Уралі, в Скандинавії тощо) так і не завершилися успіхом. Частина істориків відносить проблему Артанії і трьох груп русів до помилкового переосмислення в арабської географічної науці легенди давніх слов'ян про ідеальний політичний устрій.
Поряд з Куявією і Славією згадується у творах низки арабських та перських географів: Аль-Балхі, Аль-Істахрі, Ібн-Хаукаль, Аль-Джанхані.
Опис Аль-Істахрі засвідчив до 965 року:
За свідченням цього ж автора, Артанія торгувала з країнами арабського Сходу. З неї вивозили чорних соболів і свинець. Столиця Артанії була — Арта. Але на сьогодні невідомо де знаходилась Артанія.
У листі хазарського кагану Йосипа до єврейського сановника Хасдая Ібн-Шафрута (X століття), перераховані народи, що проживають біля річки Ітиль; серед них - В-нн-тит (ймовірно Вантит) і Аріс (ймовірно Артанія).
Деякі дослідники ототожнювали Артанію з територією антів, з Тмутараканню, інші — з Черніговом, Рязанню чи Пліснеським городищем. Згідно Б. Рибакова ототожнюється з Роднем.
Див. також
Славія Славонія Куявія Куявія (польська) Антський союз Гардарик Рутени Русини Руський Вантіт
Примітки
Джерела
Войтович Леонтій. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522) за травень-червень. — С. 37-55. ISSN 0130-5247. Заходер Борис. Каспийский свод сведений о Восточной Европе. Горган и Поволжье в IX—X вв. — М,1962. Гаркави Авраам Яковлевич. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских (с половины VII века до конца X века по Р. Х.) — СПб.: 1870. Новосельцев А. П., Пашутов В. Т., Черепин Л. В., Шушарин В. П., Щапов Я. Н. Древнерусское государство и его международное значение. М., 1965. Латышев В. В. Известия древних писателей, греческих и латинских, о Скифии и Кавказе. Т.1. Греческие писатели. Вып. I. СПб., 1893. Кулаковский Ю. А. Карта Европейской Сарматии по Птолемею. Киев, 1899; Быковский С. Н. К вопросу о трёх древнейших центрах Руси. Вятка, 1928, с. 36 и 68-70. Мавродин В. В. Происхождение русского народа. Л., 1978. Карсанов А. Н. К вопросу о трёх группах русов. В кн.: Герменевтика древнерусской литературы X—XV вв., сб. 3. М., 1992, с. 5-13. Петрухин В. Я. Три «центра» Руси. Фольклорные истоки и историческия традиция // Художественный язык средневековья. — М.: 1982, с. 143—158. Дубов И. В. Северо-восточная Русь и «Арса» арабских источников. // Вестник Ленинградского университета, 1981, N 8. История, язык, литература. Вып. 2, с. 22-29; Ловмяньский Х. Русь и норманны. М., 1985. Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII—XIII вв., М., 1982. Вязинин И. Н. «Русы живут на острове» // «Вопросы истории», 1994, N 9, с. 152—156. Войлошников М. Остров Русов. // «Вокруг света», 1994, N 5, с. 12-16. Доманский Р. А. Таинственный эпицентр в Руси. // «Держава», 1997, N 1, с. 72-75. Велич Дулібії Рось. Суренж — В. О. Дем'янов, О. А. Андрєєв — К.: ВЦ ПП «Корлайн», 2007. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000. Артанія // Довідник з історії України. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993. Артанія //
Література О[лександр] Ковалевський. Тріада Давньоруських держав: Куявія, Славія, Артанія // Історія та правознавство. — 2017. — № 31/32. — С. 9–12.
Посилання Артанія // Артанія (Арсанія, Арта) // Історія державності та правові пам'ятки України: довідник / Т. А. Михайлів, Т. В. Михайлів. — Х. : Основа, 2013. — С. 12. — 93 с. — (Бібліотека журналу «Історія та правознавство» ; вип. 12 (120)). ISBN 978-617-00-1966-0. Палій Олександр. Центром Артанії була Черкащина. Й це вперто ігнорують що радянська, що російська науки // Укрінформ. — 14.09.2021 Українські держави у докиївський період: Артанія, Куявія, Славія
Інтернет-ресурси Перші Держави Слов'ян. Артанія.