Трутовик сірчано-жовтий або летипор сірчано-жовтий (Laetiporus sulphureus) — деревний гриб з родини фомітопсисових (Fomitopsidaceae). Місцева назва — кулина. Молоді плодові тіла використовують в кулінарії.
Будова
Шапки рихлом'ясисті, 10-40 см у діаметрі, 1-4 см завтовшки, напівкруглі, черепичастими групами, оранжево- або сірчано-жовті, часто з рожевим відтінком, згодом вицвітають до жовтуватого кольору, з рівним, зрідка підігнутим, пізніше хвилястим краєм. Гіменофор трубчастий, сірчано-жовтий, пори дрібні. Трубчастий шар до 5 мм, у молодому віці може бути непомітними. Спори широко-еліпсоподібні або яйцеподібні, 5-7 Х 3,5-5 мкм, безбарвні або блідо-жовті. Спорова маса білувата з жовтим відтінком. М'якуш м'який, у молодому віці м'ясистий, сироподібний, соковитий, жовтуватий або білий, з часом – здерев'янілий, сухий, легкий і ламкий, майже білий. Гриб має специфічний, приємний запах. Старі плодові тіла мають мишачий запах.
Поширення та середовище існування Паразитний гриб. Зустрічається по всій Європі та Північній Америці, зокрема і в Україні. Росте в листяних, зрідка в хвойних лісах на живих і відмерлих стовбурах дерев. Особливо велике поширення має в захаращених лісах, заповідниках та заказниках, наприклад у національному парку "Кременецькі гори" на Тернопільщині.
Схожих видів немає.
Синонімія
Agarico-carnis flammula Paulet, (1793) Agarico-pulpa styptica Paulet, (1793) Agaricus speciosus Battarra, (1755) Boletus citrinus Lumn., (1791) Boletus coriaceus Huds., (1778) Boletus imbricatus Bull., (1788) Boletus lingua-cervina Schrank, (1789) Boletus ramosus Bull., (1791) Boletus sulphureus Mérat, (1821) Boletus sulphureus Bull., (1789) Boletus tenax Bolton, (1788) Boletus tenax Lightf., (1778) Ceriomyces aurantiacus (Pat.) Sacc., (1888) Ceriomyces neumanii Bres., (1920) Cladomeris casearius (Fr.) Quél., (1886) Cladomeris imbricatus (Bull.) Quél., (1886) Cladoporus sulphureus (Bull.) Teixeira, (1986) Daedalea imbricata (Bull.) Purton, (1821) Grifola sulphurea (Bull.) Pilát, (1934) Laetiporus cincinnatus (Morgan) Burds., (1998) Laetiporus speciosus Battarra ex Murrill, (1904) Laetiporus sulphureus f. aurantiacus (Pat.) Bondartsev, (1953) Laetiporus sulphureus f. ramosus (Quél.) Bondartsev, (1953) Leptoporus casearius (Fr.) Quél., (1888) Leptoporus imbricatus (Bull.) Quél., (1888) Leptoporus ramosus (Bull.) Quél., (1888) Leptoporus sulphureus (Bull.) Quél.,(1888) Merisma imbricatum (Bull.) Gillet, (1878) Merisma sulphureus (Bull.) Gillet, (1878) Polypilus casearius (Fr.) P. Karst., (1882) Polypilus imbricatus (Bull.) P. Karst., (1882) Polypilus sulphureus (Bull.) P. Karst., (1881) Polyporellus rubricus (Berk.) P. Karst., (1880) Polyporus candicinus (Scop.) J. Schröt. Polyporus casearius Fr., Epicr. (1838) Polyporus cincinnatus Morgan, (1885) Polyporus imbricatus (Bull.) Fr., (1821) Polyporus ramosus (Bull.) Gray, (1821) Polyporus rostafinskii Blonski, (1888) Polyporus rubricus Berk., (1851) Polyporus sulphureus (Bull.) Fr., (1821) Polyporus todari Inzenga, (1866) Ptychogaster aurantiacus Pat., (1885) Ptychogaster aureus Lloyd, (1921) Sistotrema sulphureum (Bull.) Rebent., (1804) Stereum speciosum Fr., (1871) Sulphurina sulphurea (Quél.) Pilát, (1942) Tyromyces sulphureus (Bull.) Donk, (1933)
Практичне використання
Кулінарія Молоді плодові тіла їстівні, мають специфічний ніжний смак. Використовують свіжими. Із грибів готують котлети, омлети з яєць, начинку для пирогів. Може діяти на декого як проносне або спричиняти алергію.
Медицина Гриб містить антибіотичні, протипухлинні речовини.
Примітки
Джерела Вассер С. П. Съедобные и ядовитые грибы Карпат. — Ужгород: Карпаты. — 1990. — 204 с. Laetiporus sulphureus // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL Murrill, W.A. 1920. Corrections and additions to the polypores of temperate North America. Mycologia. 12(1):6-24.
Див. також Феолус Швейніца