Зашта́тне мі́сто, або безповітове місто — тип міста в Російській імперії, яке не було адміністративним центром повіту чи губернії, тобто не містило органів державного управління.
Ця категорія міст була введена у 1796 Павлом I при новому розподілі на губернії Російської імперії. Головним критерієм, що визначав статус населеного пункту, була кількість його мешканців. Від губернаторів вимагалося переглянути всю існуючу систему підпорядкованих їм населених пунктів. У випадках, коли кількість мешканців була недостатньою, міста переводились у категорію посадів.Циберт В. Становлення органів самоврядування міст Південної України в останній чверті XVIII - середині XIX століття. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – Випуск XVI. – сторінки 30-33 Зазвичай заштатними містами ставали міста, що були позбавлені статусу повітового центру через зменшення кількості повітів, що було запроваджене Павлом I.
У окремих випадках заштатне місто могло бути центром волості (такими були БерезнаСписок населенных мест Черниговской губернии. - Чернигов. Типография Черниговского губернского правления, 1902, Білопілля, Васильків, Глинськ, Градизьк, Золочів, Короп, Корсунь, Краснокутськ, Миропілля, Недригайлів, Слов'янськ, Чугуїв), або навіть входити до складу волості, центром якої було село (Здолбунів)Список населенных мест Волынской губернии. - Житомир. Волынская губернская типография, 1906, с.180.
На території України на час ліквідації повітового устрою 1923 року таких міст було 44 (заштатні міста були в усіх губерніях, однак кількість таких міст була різною - від 1 у Волинській та Катеринославській губерніях до 9 у Херсонській).
У Київській губернії з 1846 по 1919 роки не було заштатних містСписок населенных мест Киевской губернии / Издание Киевского губернского статистического комитета. – К., 1900..
Перелік заштатних міст Російської імперії
Бессарабська губернія - Болград, Кагул Кілія, Рені. Варшавська губернія - Берестя-Куявське, Варка, Гомбін, Закрочим, Калушин, Мщонув, Насельськ, Новий Двір Віленська губернія - Друя, Радошковичі Вітебська губернія - Сураж Владимирська губернія - Іваново-Вознесенськ, Киржач Вологодська губернія - Красноборськ, Лальськ Волинська губернія - Здолбунів (1903-1923). Вятська губернія - Царевосанчурськ Гродненська губернія - Брянськ, Васильків, Гоніондз, Домброва, Дорогичин, Кліщелі, Книшин, Корицин, Кузьниця, Мельник, Нарев, Новий Двір, Одельськ, Соколка, Сураж, Суховля, Янов Дагестанська область - Дербент, Петровськ Ериванська губернія - Ордубад Естляндська губернія - Балтійський порт Закаспійська область — Каахк, Кизил-Арват, Теджен Іркутська губернія — Ілімськ Казанська губернія — Арськ Каліська губернія - Блашки, Варта, Домбе, Здунська Воля Калузька губернія - Воротинськ, Серпейськ, Сухиничі Катеринославська губернія - Слов'яносербськ (1882-1923), Луганськ Келецька губернія - Дзялошиці, Хенцини, Хмельник Київська губернія - Богуслав (1837-1846), Васильків (1919-1923), Корсунь (1921-1923), Канів (1921-1923), Чигирин (1920-1923). Ковенська губернія — Відзи, Шадов Костромська губернія — Кадий, Лух, Пльос, Судиславль, Унжа Кубанська область - Анапа, Єйськ, Темрюк Курляндська губернія — Лібава, Пільтен, Якобштадт Курська губернія — Богатий, Миропілля, Хотмижськ Кутаїська губернія — Поті, Редут-Кале Ліфляндська губернія — Лемзаль, Шлок Ломжинська губернія - Тикоцин Люблінська губернія - Красник, Ленча Мінська губернія — Докшиці, Несвіж Могилевська губернія — Бабиновичі, Копись Московська губернія — Воскресенськ Нижегородська губернія — Перевоз, Починки Область Війська Донського - Олександрівськ-Грушевський, Нахічевань Оренбурзька губернія — Ілецкий Захист Пензенська губернія — Верхній Ломов, Троїцьк, Шишкеєв Пермська губернія — Алапаєвськ, Далматов, Дедюхін Петроковська губернія - Згерж, Пабіаніце, Томашов Плоцька губернія - Вишегрод, Добржин Подільська губернія - Бар, Вербовець, Жмеринка (1903-1921), Літин (1921-1923), Сальниця, Стара Ушиця, Хмільник (1795-1921). Полтавська губернія - Глинськ, Градизьк Радомська губернія - Островець, Пшедбуж, Сташев, Шидловець Самаркандська область - Пенджикент, Ура-Тюбе Самарська губернія - Сергієвськ Санкт-Петербурзька губернія - Гатчина, Кронштадт, Нарва, Оранієнбаум, Павловськ Седлецька губернія - Желехов, Межиріччя Семипалатинська область - Кокпекти Сирдар'їнська область - Туркестан Ставропольська губернія - Святий Хрест Сувалкська губернія - Прени, Шакі Таврійська губернія - Балаклава, Бахчисарай, Єні-Кале, Карасубазар, Ногайськ, Оріхів, Старий Крим. Тамбовська губернія - Кадом Тверська губернія - Красний Холм Терська область - Георгієвськ, Моздок Томська губернія - Коливань, Нарим Уральська область - Ілецьк Ферганська область - Старий Маргелан, Чуст Харківська губернія - Білопілля, Золочів, Краснокутськ, Недригайлів, Слов'янськ, Чугуїв. Херсонська губернія - Берислав, Бобринець, Вознесенськ, Григоріополь, Дубосари, Маяки, Новогеоргіївськ, Новомиргород, Овідіополь, Ольвіополь, Очаків. Холмська губернія - Дубенка, Щебрешин Чернігівська губернія - Березна, Короп, Нове Місто, Погар Ярославська губернія - Петровськ
Див. також Посад
Джерела
Посилання
Заштатне місто на Dic.academic.ru