Алмати́нська óбласть () — адміністративна одиниця на південному сході Казахстану. Адміністративний центр області — місто Конаєв.

Географія Площа області складає 101,8 тис. км². Область межує на заході із Жамбильською, на півночі з Карагандинською, на сході із Жетисуською областями, на південному сході межує з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), на півдні — з Киргизстаном (Іссик-Кульська та Чуйська області).

Територією області течуть річки Ілі з притоками Чарин, Шелек, Текес, Курти, а також Каратал із притокою Коксу, Аксу, Лепси, Аягуз, Кеген. Тут розташовані озера Алаколь, Балхаш, Сасикколь, Капчагайське водосховище.

Східну частину області займає хребет Джунгарський Алатау (4464 м), південну — Заілійський Алатау (4951 м), Кетмень та відроги Кунгей-Алатау; північну і західну частини — велика рівнина з нахилом до озер Балхаш, Сасикколь і Алаколь.

Корисні копалини, поширені на території області, — поліметалічні руди, буре вугілля, мармур, гіпс, кам'яна сіль, сульфат натрію.

Клімат різко континентальний, холодна зима (січень від −5 до −10°) та спекотне літо (липень від +24 до +27°). Опадів — 100—150 мм (на рівнині) і 700—800 мм (в горах) за рік, на вершинах гір — льодовики.

Ґрунти на рівнині — глинясті буроземи, сіроземи та солончаки, в долині річки Ілі — алювіально-лучні, в передгір'ях і на схилах гір — каштанові та чорноземовидні підзолистого типу. Велику площу займають піски Сари-Ішикотрау. Рослинність на рівнині напівпустельна і пустельна; переважають полиновокураєві угруповання, зарості саксаулу, навесні — ефемерні злаки й осоки; на узбережжі озера Балхаш та в долині Ілі — зарості очерету і тугайні ліси; в горах — з 600 м сухі ковилово-типчакові степи з 800—1500 м — луки, що переметаються з листяними лісами (серед них зарості диких яблунь); з 1500—1700 м хвойні ліси і субальпійські луки; вище 2800 м — альпійські луки.

Тваринний світ представлений такими видами: бурий ведмідь, марал, архар, сайгак, вовк, лисиця, заєць, дика свиня.

Історія 11 липня 1867 була утворена Семиріченська область Російської імперії. З червня 1918 року вона була перейменована в Алма-Атинську і увійшла до складу Туркестанської РФР. 1924 року на території області була утворена Джетисуйська губернія. 10 березня 1932 року була утворена Алма-Атинська область Казахської АСРР (у складі РСФРР).

22 лютого 1933 року зі складу Алма-Атинської області до складу Карагандинської області передано Четський район.

5 грудня 1936 року — у складі Казахської РСР. 16 березня 1944 року на північному сході області була виділена нова Талди-Курганська область. 6 червня 1959 року дві області були об'єднані в Алма-Атинську, але 23 грудня 1967 року — знову роз'єднані. З 1992 року назва області була транскрибована, 4 травня 1993 року і Талди-Курганська область перейменована на Талдикорганську. 22 квітня 1997 року до складу Алматинської області знову включена територія Талдикорганської області, а 22 вересня 2001 року центр області перенесено з міста Алмати до міста Талдикорган.

2 вересня 2019 року зі складу області була виключена територія площею 10,92 км² та передана до складу Жамбильської областіПостановление Правительства Республики Казахстан от 2 сентября 2019 года № 648. «Об изменении границ Алматинской и Жамбылской областей»  — Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан .

8 червня 2022 року зі складу області виділено Жетисуську область, адміністративний центр перенесено до Конаєва.Указ Президента Республики Казахстан от 3 мая 2022 года № 887 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»

Господарство

Промисловість Основні галузу промисловості, які отримали розвиток в області — машинобудування, металообробка, харчова, легка промисловість, промисловість будматеріалів. Серед підприємств енергетики — Капчагайська ГЕС та каскад Алматинських ГЕС.

Сільське господарство У сільському господарстві поширене поливного землеробство, на полях вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, рис, цукровий буряк, тютюн, розвинене плодівництво і виноградництво. Тваринництво представлене вівчарством, скотарством, конярством, розвитку набуло птахівництво.

Транспорт Територією Алматинської області 770 км тягнеться Казахська залізниця. По озеру Балхаш та по річці Ілі здійснюється судноплавство.

Адміністративний поділ +№РайонПлоща,км²Населення,осіб (1989)Населення,осіб (1999)Населення,осіб (2009)Населення,осіб (2021)ЦентрК-тьАОК-тьНП 1 Балхаський район 37390,61 38772 30967 30037 29209 Баканас 15 28 2 Єнбекшиказахський район 8300,00 199118 202659 257506 278581 Єсік 26 79 3 Жамбильський район 19309,80 107313 105895 117599 163052 Узинагаш 24 61 4 Ілійський район 8026,98 95039 91986 134781 213064 Отеген-батира 9 22 5 Карасайський район 2047,50 100899 118775 184356 307870 Каскелен 9 44 6 Кегенський район 7102,98 43893 36664 36751 29003 Кеген 12 34 7 Райимбецький район 7119,37 51357 46429 43626 29941 Наринкол 11 20 8 Талгарський район 3532,74 117412 126213 160531 227344 Талгар 11 45 9 Уйгурський район 8700,00 58114 62981 60792 63598 Чунджа 14 25 10 Алатауська м.а. 880,00 26337 25246 31511 49145 Алатау - 1 11 Конаєвська м.а. 3078,64 47634 43290 48213 62971 Конаєв 1 10+

Найбільші населені пункти Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб: +№Населений пунктНаселення,осіб (1989)Населення,осіб (1999)Населення,осіб (2009)Населення,осіб (2021) 1 Каскелен 30 870 37 221 58 418 79 482 2 Талгар 43 645 43 353 45 529 63 883 3 Конаєв 38 300 33 428 39 855 54 245 4 Алатау 26 337 25 246 31 511 49 145 5 Узинагаш 19 798 23 887 30 589 46 184 6 Єсік 26 955 31 254 34 355 41 018 7 Боралдай 21 014 18 999 28 142 35 863 8 Отеген-батира 16 663 17 301 20 163 31 675 9 Каргали 16 468 17 501 20 114 30 999 10 Жибек-жоли 7 226 8 923 15 163 30 134 11 Шелек 25 156 22 703 26 688 29 032 12 Шамалган 8 346 10 013 13 616 28 644 13 Байсерке 5 180 8 673 15 124 26 338 14 Чунджа 17 573 20 095 18 008 22 068 15 Туздибастау 7 723 9 182 12 577 21 693 16 Мухаметжана Туймебаєва 4 519 6 541 10 312 20 781 17 Кендала 2 002 2 816 8 474 16 878 18 Бесагаш 5 909 8 857 15 458 16 632 19 Іргелі 3 719 4 356 6 284 16 450 20 Аскар Токпанов 2 950 3 481 7 704 14 499 21 Тургень 9 624 9 741 12 116 13 828 22 Панфілово 7 721 7 402 9 575 13 428 23 Жапек-батира 3 548 4 616 7 238 12 470 24 Байтерек 5 483 5 844 9 679 10 996 25 Байкент 5 152 4 705 7 307 10 550 26 Байдібек-бі 7 452 7 001 9 802 10 444 27 Коксай 4 440 4 835 7 769 10 439+

Населення Населення — 1453778 осіб (2021; 1105703 у 2009 , 891105 у 1999, 885888 у 1989).

Населення Алматинської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи: казахи — 1094934 особи (64,68 %) росіяни — 293445 осіб (17,33 %) уйгури — 155158 осіб (9,17 %) турки — 32221 особа (1,90 %) азербайджанці — 19237 осіб (1,14 %) корейці — 16331 особа (0,97 %) курди — 15348 осіб (0,91 %) татари — 14620 осіб (0,86 %) німці — 12835 осіб (0,76 %) українці — 8942 особи чеченці — 6352 особи узбеки — 3441 особа киргизи — 2409 осіб греки — 1767 осіб дунгани — 1765 осіб поляки — 1632 особи білоруси — 1443 особи інші — 11071 особа

Міського населення — 16,2 %. Майже все сільське населення зосереджене в передгірній смузі і в долинах рік.

Керівники області 1-і секретарі Алма-Атинського обласного комітету КП Казахстану 1932—1933 — Курамисов Ізмухан Мукашевич 1933—1934 — Таболов Костянтин Васильович 1934—1937 — Кисельов Андрій Дмитрович 1937—1937 — Садвакасов Джанайдар Садвакасович 1937—1938 — Артикбаєв Чакпак 1938—1938 — Мінінберг Вульф Абрамович 1938—1940 — Садовников Микола Петрович 1940—1943 — Кулітов Джек Галіакпарович 1943—1944 — Боголюбов Микола Семенович 1944—1944 — Бозжанов Нурмухамед 1945—1951 — Джангозін Джакіп-Бек 1951—1954 — Канапін Амір Канапінович 1954—1954 — Джакіпов Сейтгалій 1954—1955 — Шпаков Онуфрій Степанович 1955—1957 — Ільяшев Римбек Ільяшевич 1957—1958 — Галайдін Григорій Спиридонович 1958—1962 — Бейсебаєв Масимхан Бейсебайович 1962—1963 — Байгалієв Рахім Байгалійович 1963—1964 (сільський) — Канцеляристов Петро Семенович 1963—1964 (промисловий) — Дихнов Микола Васильович 1964—1965 — Ніязбеков Сабір Білялович 1965—1978 — Аскаров Асанбай Аскарули 1978—1985 — Аухадієв Кенес Мустаханович 1985—1988 — Мендибаєв Марат Самійович 1988—1991 — Тюлебеков Касим Хажибайович

Голови виконавчого комітету Алма-Атинської обласної ради 1932—1932 — Ярмухамедов Абдулла 1932—1935 — Молдажанов Ільяс Ісмаїлович 1935—1937 — Джандосов Ураз Кікімович 1937—1937 — Кужанов Татігалі 1939—1940 — Захаров Микола Семенович 1940—1942 — Шаріпов Садик Шаріпович 1942—1943 — Бейсебаєв Масимхан Бейсебайович 1943—1944 — Діяров Курман Діярович 1944—1950 — Кузембаєв Нурдаулет Кузембайович 1950—1952 — Аристанбеков Хайдар Аристанбекович 1952—1956 — Ільяшев Римбек Ільяшевич 1956—1957 — Богатир Захар Антонович 1957—1959 — Каржаубаєв Габдулла Шалкарович 1959—1962 — Морозов Андрій Костянтинович 1962—1963 — Канцеляристов Петро Семенович 1963—1964 (сільський) — Балапанов Жумахан 1963—1964 (промисловий) — Омарова Зауре Садвокасівна 1964—1970 — Канцеляристов Петро Семенович 1970—1977 — Єлагін Семен Дмитрович 1977—1981 — Дорохов Іван Іванович 1981—1986 — Бєляков Володимир Павлович 1986—1988 — Князєв Микола Трифонович 1988—1992 — Романов Анатолій Федорович

Голови Алма-Атинської обласної ради 1990—1991 — Тюлебеков Касим Хажибайович 1991—1992 — Єсімов Ахметжан Смагулович

Голови адміністрації Алматинської області 1992—1994 — Єсімов Ахметжан Смагулович 1994—1995 — Узбеков Умірзак Узбекович

Акими Алматинської області 1995—1996 — Узбеков Умірзак Узбекович 1996—1997 — Умбетов Серік Абікенович 1997—2001 — Нуркаділов Заманбек Калабаєвич 2001—2005 — Кулмаханов Шалбай Кулмаханович 2005—2011 — Умбетов Серік Абікенович 2011—2014 — Мусаханов Ансар Турсунканович 2014—2021 — Баталов Амандик Габбасович 2021—2022 — Бозумбаєв Канат Алдабергенович 2022— — Султангазієв Марат Єлеусізович

Примітки

Джерела

Посилання

Офіційний сайт акимату Алматинської області , , Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення , , Погода в Алматинській області. Казахстан Карта Алматинської області на Rubricon.com Казахстан. Алматинська область