Йоган-Георг ПінзельАлександрович В. Пінзель Йоган-Георг… — С. 257., або Йоган Ґеорґ ПінзельЛильо О. Львівське середовище скульпторів середини XVIII ст. — С. 58.Шенгера Б. Львівські скульптори та скульптори Львова у XVIII сторіччі. — Львів, 2019. — С. 4, 45, 47, 148, 150., Йоган Георг Пінзель, Іоа́н Гео́ргій Пі́нзельІнші збережені у архівних документах варіанти — Пілзень, Пілце, Пільце, Пінзе, Пільц, Пільзе, Пільзнов., майстер ПінзельСаме так він сам підписувався. (, , , бл. 1707Згідно з припущенням . або бл. 1710Ostrowski Jan K. Jan Jerzy Pinsel — zamiast biografii … — S. 364. — між 16 вересня 1761 і 24 жовтня 1762, ймовірно, Бучач) — галицький скульптор середини XVIII століття, представник пізнього бароко і рококо. Зачинатель Львівської школи скульпторів. Для його творів характерна велика емоційність і динаміка, надання створеним формам життєвих рис.
Життєпис Біографічні відомості про майстра майже відсутні. Його етнічне походження, місце і час народження, також обставини появи в Галичині та смерті наразі невідоміЗа однією версією — це Лазар Відман (у чеськомовних джерелах його звуть також Лазар Відеманн (1697—1769) → Publikace «Sochař Lazar Widemann (1697—1769) a jeho dílo v západních Čechách» . ; або Лазар Відманн → Barokní sochařství . ), за іншою — Антон Браун, див.: Дуда І., Пиндус Б., Стецько В., Удіна Т. Пінзель Іоанн-Георгій // . Є ймовірність, що він народився в Італії, оскільки його роботи нагадують твори Мікеланджело і є теорія, що він сам походив з Італії. Ім'я вказує на його приналежність до християнської релігії.
Збігнев Горнунг свого часу стверджував, що Пінзель походив із Чехії, про що, на його думку, свідчила схожість робіт майстра з творами празької школиHornung Z. Pinsel (Pinzel) (zm. ok. 1770)… — S. 343. . Микола Голубець називав його «шлеським різьбярем»Рококо й клясицизм // Історія української культури / І. Крипякевич, В. Радзикевич, М. Голубець [та ін.]; під заг. ред. І. Крипякевича. — Львів : Вид. Івана Тиктора, 1937. — Зшиток Х. — іл. — С. 581. — (Історична бібліотека).На сайті «Ізборник» стверджують, що Микола Голубець називав Пінзеля «шльонським різьбарем»; див.: Рококо і класицизм // Мистецтво / Історія української культури..
Пінзель прибув до Польщі наприкінці 1740-х років на запрошення Бернарда Меретина для виконання різьбярських робіт у проєктованих архітектором будівлях на замовлення Миколи Василя Потоцького. За іншими даними — з'явився в середині 1740 років при дворі магната М. В. Потоцького, який став його головним замовником і патроном.
Протягом 1750–1760-х років (переважно спільно з архітектором Бернардом МеретиномМитці близько товаришували і, можливо, були знайомі до приїзду в Україну.) працював у Львові, Ходовичах (нині Львівська область), Городенці, Гвіздці (нині Івано-Франківська область), Монастириськахкостел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, з ним працював також Антон Штиль, див. → Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 84—94. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. , Бучачі (обидва — сучасна Тернопільська область).
Перед квітнем 1756 року разом з Йоганом Георгом Гертнером почали працюватиАлександрович В. Пінзель Йоган-Георг… — С. 258. над вівтарями двох Патріархів (інші дані — святих Фелікса Валуа та Яна де Мата) у Львівському костелі Тринітаріїв, які не збереглися. Роботи закінчили у квітні 1757 року. Кошти за виконані роботи (990 злотих) отримав у 1757 році. Додатково зробив для цих вівтарів невеликі статуї святих Яна Непомуцького та Якима.Возницький Б. (підготував). Відомості про скульптора // Кононенко Є. Жертва забутого майстра. — К. : Грані-Т, 2007. — С. 171. — ISBN 978-966-2923-41-4.
Наприкінці 1750-х років Меретин замовив Пінзелю виконання оздоблювальних робіт у костелі в Годовиці, які він не зміг виконати через передчасну смерть архітектора (крім казальниці — спрощеної репліки амвона в костелі Городенки). Виконав у 1759–1761 роках монументальні статуї святих Атанасія, Леона, кінну статую святого Юра, за що отримав величезну тоді суму — близько 36 896 злотих. Перед смертю Меретин доручив йому виконання двох балконових консолей з чоловічими торсами для кам'яниці № 40 на площі Ринок у Львові, перебудованій під резиденцію львівського єпископа УГКЦ Лева Шептицького, яка 1761 року вже була накрита дахом.
1761 року Микола Василь Потоцький офірував 100 000 золотих для виконання різьбарських робіт у новому домініканському костелі Львова і зобов'язав Пінзеля виконати роботи. Вони передбачали виконання двох бічних вівтарів у каплицях на поперечній осі храму (до наших днів не збереглись, вціліли приналежні фігури святих Миколая, Йосифа (?), Августина, Домініка, виконані перед консекрацією храму 1764 року. Пінзель виконав статую Матері Божої з дитятком у кляшторному ораторіумі за великим вівтарем. З весни 1764 року тривали роботи із зовнішньої декорації костелу.
1761 року завершив свої роботи з оздоблення собору святого ЮраOstrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach… — T. 4. — S. 92. (прим.).. 16 вересня 1761 року отримав кошти за роботи, виконані в костелі у Монастириськах, що вважається найпізнішим фактом з життя майстра.
Помер між 16 вересня 1761 і 24 жовтня 1762 рокуАлександрович В. Пінзель Йоган-Георг… — С. 257. ймовірно в Бучачі.Дуда І., Пиндус Б., Стецько В., Удіна Т. Пінзель Іоанн-Георгій… — С. 87.
Поява Пінзеля сприяла розвитку талантів Томаса Гуттера, Конрада Кутченрайтера, Георга Маркварта, Христіана Сейнера, Себастьяна Фесінгера, спрямувало їх творчість в напрямку розквітлого рококо. Майстерня Пінзеля, яка провадилася, найправдоподібніше, в Бучачі, сприяла появі (крім Антона Штиля, Фабіяна Фесінґера, Яна Непомуцена Бехерта) таких чільних майстрів молодшої генерації львівської різьбарської школи на чолі з Антоном Осинським, Іваном та Матвієм Полейовськими, Іваном Оброцьким, Франциском Олендзьким.Hornung Z. Pinsel (Pinzel) (zm. ok. 1770)… — S. 345.
Сім'я 13 травня 1751 року одружився в Бучачі з удовою Маріанною Єлизаветою Кейтовою з родини Маєвських«13 травня 1751 року у Бучачі укладено шлюб між шляхетним Іоанном Георгом Пінзе, молодшим скульптором, і Маріанною Елізабетою Кейтовою, удовою, дівоче прізвище по першому шлюбі Маєвська» (запис у виявлених у 1995 році у Варшаві костельних книгах із Бучача).. Від цього шлюбу мав двох синів — БернардаНазваний на честь хрещеного батька — Бернарда Меретина. ( 1752) і Антона ( 1759Охрещений 3 червня 1759.).
Згідно з тодішніми звичаями, вдова мала принаймні рік перебувати в жалобі за померлим чоловіком.Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach… — S. 94 (прим.). За наявними документами, 24 жовтня 1762 року Єлизавета Пінзелева втретє одружилася з Йоганом Беренсдорфом.Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 1993. — T. 1. — S. 28. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. отже, Пінзель, імовірно, помер до цієї дати — близько 1761 року, певно, у Бучачі Можна припустити, що третій чоловік Маріанни Маєвської був челядником Пінзеля, а по його смерті одружився з його вдовою та успадкував його майстерню.Ostrowski J. K. Z problematyki warsztatowej i atrybucyjnej rzeźby lwowskiej w. XVIII // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — 1994. — № 1. — S. 87.
Перелік творів
На своїх роботах не залишав підпису, монограми чи дати.Wrabec O. Zbigniew Hornung (1903—1981) // Rocznik Historii Sztuki. — PAN WDN, 2011. — T. XXXVI. — S. 116. Кам'яні монументальні скульптури святого Яна Непомука (збереглися голови, 1750 р.) і Богородиці (1751 р.) у Бучачі Самсон роздирає пащу лева (Музей Пінзеля, Львів, початково костел у Годовиці) Кам'яні скульптури для парапету Бучацької ратуші (початково 14, вціліли 9Тесані з цільного вапняку. Частина загинула під час пожежі 29 липня 1865 р., кілька півфігур-каріатид знищені у 1950-х. Збережені (всі пошкоджені, висота 195 см): Геракл роздирає пащу Немейському левові, Геракл убиває Лернейську гідру, Посейдон, Давид, Козак з люлькою та інші.) Скульптури Козака і Невільника, що розриває пута (бучацька ратуша, можна бачити на фото) Святий Юрій (на парапеті собору святого Юра у Львові) Святі Лев та Атанас (статуї покровителів родини Шептицьких на соборі святого Юра у Львові) ; однак Ян К. Островський вважає їх творами слабшого майстра,Jan K. Ostrowski. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu… — T. 1. — S. 24. припускає, що їх автором може бути майстер, якого він називав «приятель Пінзеля» (Amico di Pinsel),Ostrowski J. K. Z problematyki warsztatowej i atrybucyjnej rzeźby lwowskiej w. XVIII // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1994. — № 1. — S. 85. для творів якого характерні, зокрема, суворі обличчяOstrowski J. K. Z problematyki warsztatowej i atrybucyjnej rzeźby lwowskiej w. XVIII … — № 1. — S. 86. Алегорія Звитяги Вівтар костелу Непорочного Зачаття Діви Марії в Городенці (з 18 скульптур врятовано 5Решту в радянські часи порізали на дрова.) Колона зі статуєю Пречистої Діви Марії у Городенці Внутрішнє оздоблення костелів святої Трійці (Устя-Зелене) та бернардинців (Гвіздець)Ostrowski J. К. Wstęp // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. — 508 il. — S. 8. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. Розп'яття у костелах францисканців (1750-тіNestorów R. Kościół p.w. Niepolanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Rranciszkanów (pierwotnie Kapucynów) // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Antykwa, Pasaż, 2011. — T. 19. — S. 374. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-92-5. , нині в монастирі францисканців у м. ЯслоТам само. — Ілюстр. 774.), святого Мартина у Львові Благовіщення, Вознесіння Жертвоприношення Авраама (Музей Пінзеля, Львів, початково костел у Годовиці) Богородиця зі сцени Розп'яття, Розп'яття (варіанти), Цар Соломон Святий Онуфрій (Рукомиш) Ймовірно, інтер'єр костелу бернардинців у БережанахТихий Б. Монастир бернардинів // Пам'ятки України. — К. — 2013. — № 5 (188) (трав.). — 72 с. — С. 25. Тадеуш Маньковський приписував йому 4 з 6 вівтарних скульптур костелу в Монастириськахстатуї св. Анни і одного з пророків у бічному вівтарі він вважав роботою Антона Штиля, натрапивши на архівні записи,Пінзель отримав кошти за виконані роботиOstrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach… — S. 92—93. однак З. Горнунґспочатку не знав про знахідку Маньковського вважав їх роботою А. Осінського,сума отриманих Пінзелем коштів, на його думку, були замалі за таку роботу; вважав Осінського найкращим представником львівської школиOstrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach… — S. 93. Ян К. Островський вважає: фігурне оформлення костелу в Монастириську є загалом роботою Пінзеля, а твердження Горнунга про авторство Осінського є хибним, бо не підтверджене ні архівними матеріалами, ні даними порівняльного аналізу.Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Monasterzyskach… — S. 93—94. два бічні вівтарі домініканського костелу, Золотий Потік (одна з ранніх робіт)Hornung Z. Pinsel (Pinzel) (zm. ok. 1770)… — S. 344.