Аарон Копленд (, 14 листопада 1900 — 2 грудня 1990) — американський композитор, піаніст, диригент.

Біографія Народився в Нью-Йорку в єврейській родині емігрантів з Литви. В 1921—1924 займався в американській консерваторії Фонтенбло, де зустрівся з Надею Буланже, яка стала його наставницею. У 1927 році Концерт для фортепіано з оркестром Копленда вперше виконав піаніст Леон Картен у супроводі Бостонського симфонічного оркестру під керівництвом Сергія Кусевицького, що викликало у публіки скандал через використання джазових елементів.

В 1928-1931 композитор вів концерти, на яких пропагував новітніх американських композиторів, в 1932—1933 керував Фестивалем сучасної музики, на яких виступав як піаніст, диригент і педагог. На президентських виборах 1936 Копленд підтримував комуністичну партію, за що був взятий на замітку ФБР і потрапив до «Чорного списку» Голлівуду. В цей же час Копленд цікавиться творчістю Веберна і Булеза, серійною технікою, разом з тим продовжуючи писати і в неокласичній манері.

На початку 1970-х композитор захворів хворобою Альцгеймера і припинив писати музику, хоча не залишає диригування до 1983. Помер у Норт Тарритаун, штат Нью-Йорк.

Особисте життя Музикознавець Говарт Поллак стверджує, що Копленд був геєм, і що композитор рано прийняв та зрозумів свою сексуальність. Як і багато хто в той час, Копленд оберігав свою приватність, особливо щодо своєї гомосексуальності. Він надав мало письмових подробиць про своє особисте життя, і навіть після Стоунволлських заворушень 1969 року не виявляв бажання «зізнатися у своїй гомосексуальності». Однак він був одним з небагатьох композиторів його рівня, що жив відкрито та подорожував зі своїми близькими. Зазвичай це були талановиті, молодші чоловіки, які займалися мистецтвом. Різниця у віці між ними та композитором збільшувалася з віком. Більшість стали близькими друзями за кілька років і, за словами Поллака, «залишалися основним джерелом спілкування». Серед любовних романів Копленда були романи з фотографом Віктором Крафтом, художником Елвіном Россом, піаністом Полом Муром, танцюристом Еріком Джонсом, композитором Джоном Бродбіном КеннедіRobert Aldrich and Garry Wotherspoon, Who's Who in Gay and Lesbian History, London, 2000 та художником Прентісом Тейлором.

Віктор Крафт (1915—1976) став постійною фігурою в житті Копленда, хоча їхній роман, можливо, закінчився до 1944 року. Коли композитор зустрів його в 1932 році спершу він був вундеркіндом-скрипалем, проте згодом Крафт покинув музику, щоб продовжити кар'єру фотографа, частково через наполягання Копленда. Крафт то залишав, то знову з'являвся в житті Копленда, часто приносячи з собою багато стресу, оскільки його поведінка ставала дедалі більш непередбачуваною, іноді конфронтаційною. Крафт став батьком дитини, якій Копленд пізніше заповів частину свого майна.

Творчість

Сценічні твори Опери: The Second Hurricane (1936) The Tender Land (1952—1954) Балети: Grohg (1922—1925) Billy the Kid (1938) Rodeo (1942) Appalachian Spring для 13 инструментов (1943—1944) Dance Panels (1959—1962)

Симфонічна музика Симфонії: Симфонія для органа і оркестра (1924) Симфонія № 1 (1926—1928) Танцювальна симфонія (1930) Симфонія № 2, «Короткая» (1932—1933) Симфонія № 3 (1944—1946) Симфонічна ода для оркестру (1927—1929)

Інші твори Statements для оркестру (1932—1935) El Salon Mexico для оркестру (1936) Варіації для оркестру (1957) Три латиноамериканські скетчі для оркестру (1959—1971) Connotations для оркестру (1962) Inscape для оркестру (1967)

Концерти Концерт для фортепіано з оркестром (1926) Концерт для кларнета, струнного оркестру, арфи і фортепіано (1947—1948)

Вокальні твори 12 віршів Емілі Дікінсон (1950) Старі американські пісні (1952)

Музика до фільмів Про мишей та людей (1939, реж. Льюїс Майлстон) Спадкоємиця (1949, реж. Вільям Вайлер) </div>

Література Pollack H. Aaron Copland — The Life and Work of an Uncommon Man. New York: Henry Holt and Company, 1999 Levin G., Tick J. Aaron Copland's America: a cultural perspective. New York: Watson-Guptill, 2000. Robertson M., Armstrong R. Aaron Copland: a guide to research New York: Routledge, 2001

Див. також 4532 Копленд — астероїд, названий на честь композитора.

Примітки

Джерела

Посилання Copland House Твори Копленда на сайті Classical Connect Сторінка на сайті IMDB