Державний архів Херсонської області — архівна установа України, структурний підрозділ Херсонської обласної державної адміністрації, одночасно підзвітний і підконтрольний голові обласної державної адміністрації і Державній архівній службі України; скарбниця документальних надбань Херсонщини та півдня України. Розташований у місті Херсоні в будівлі по вулиці Ярослава Мудрого, № 3. Керівник — Ірина Володимирівна Лопушинська.

Історія Найдавніші архівні установи на території Херсонщини належать до першої половини XVIII століття, коли з початком інтенсивного заселення Півдня України і будівництвом Херсона у 1778 році у ньому виникли перші державні установи, а відтак і відомчі архіви. Найбільш активне документоутворення почалось з 1803 року, коли Херсон став центром губернії. У 1898 році в Херсоні була створена губернська вчена архівна комісія. Їх головою став губернський предводитель дворянства, активний громадський діяч і меценат Георгій Львович Скадовський, а секретарем відомий археолог, історик-краєзнавець Віктор Іванович Гошкевич. Комісія займалась виявленням місць зберігання документів, обліком фондоутворювачів і відбором на зберігання документів в установахІсторія / Державний архів Херсонської області. Офіційний сайт..

Згідно з розпорядженням Херсонського повітового виконкому 2 квітня 1921 року була створена Херсонська особлива архівна комісія, до складу якої входили представники видавництва, музею, відділу народної освіти і робітничо-селянської інспекції. Вона перебувала у підпорядкуванні Миколаївської губернської архівної комісії і здійснювала виявлення і облік документів установ до 1917 року. У 1922 році керівництво архівною справою перейшло до Одеського губернського архівного управління. В листопаді 1925 року відповідно до постанови Херсонського окрвиконкому було створено окружне архівне управління, що почало діяльність з жовтня 1926 року. Його робота в перші роки існування спрямовувалась на концентрацію архівних документів до 1917 року і матеріалів ліквідованих радянських установ. 1 жовтня 1930 року у зв'язку з введенням нового адміністративно-територіального поділу і ліквідацією округів, окружна архівна управа реорганізувалась у місцеву. 26 лютого 1932 року Херсонське місцеве архівне управління було реорганізоване в Херсонський державний історичний архів, який з 5 березня 1938 року перейшов у підпорядкування до Миколаївського обласного архівного управління Народного комісаріату внутрішніх справ Української СРР.

На початок німецько-радянської війни перед загрозою окупації 302 фонди — 11 842 одиниць зберігання було евакуйовано, спалено 5 877 одиниць зберігання, 75 фондів, а також більшість документів відомчих архівів. Під час нацистської окупації повністю знищено 30 718 одиниць зберігання, усю періодичну літературу, 436 томів окремих видань. З поверненням радянської влади і утворенням Херсонської області, у березні 1944 року Херсонську філію Миколаївського обласного державного архіву було перейменовано на Державний архів Херсонської області.

Поліпшенню умов зберігання документів сприяло отримання у 1954 році Держархівом області нового приміщення (вулиця Петренка, № 6), у якому були сконцентровані фонди, що раніше перебували у трьох непристосованих архівосховищах. У 1957 році, з виходом друком першої збірки документів і матеріалів «З історії соціалістичної перебудови сільського господарства на Херсонщині» (перший випуск), почалась наукововидавнича робота архіву. Фотодокументами архів став комплектуватися з 1958 року, кінодокументами — з 1959 року. 4 жовтня 1958 року перейменований на Херсонський обласний державний архів. Упродовж 1966—1970 років було побудовано два архівосховища облдержархіву площею 195 м² на 200 000 одиниць зберігання. У квітні 1970 року, згідно з постановою Херсонського облвиконкому та президії Херсонської обласної ради профспілок, обласному державному архіву було присвоєно звання «Установа високої культури». 7 серпня 1980 року перейменований знову на Державний архів Херсонської області.

Згідно з розпорядженням голови обласної ради народних депутатів від 28 серпня 1991 року № 20 державному архіву області були передаю архівні фонди, будівля, майно і штати колишнього партійного архіву Херсонського обкому Компартії України.

Фонди В архіві зберігається 2 988 фондів, 812 974 справ за 1721—2019 роки; 87 одиниць зберігання науково-технічної документації за 1969—1992 роки; 831 одиниць зберігання кінодокументів за 1966—1992 роки; 30 907 одиниць зберігання фотодокументів за 1905—2016 роки; 523 одиниці зберігання фонодокументів за 1966—2012 роки; 217 одиниць зберігання відеодокументів за 1989—2014 рокиФонди. / Державний архів Херсонської області. Офіційний сайт..

1721—1917 роки Основу фондів архіву складають документи відомчих архівів колишньої Херсонської губернії: канцелярії Херсонського губернатора, Херсонського губернського правління, Херсонської (Новоросійської) губернії, Херсонської губернської палати державного майна, Херсонської казенної палати, портових митниць, колекції економіко-географічних карт та інші, в яких відбито історію заселення південноукраїнських земель, межування земель під міста та інші населені пункти, економічний та культурний розвиток краю.

Найдавніші документи зберігаються в об'єднаному архівному фонді Церков Херсонського повіту Херсонської губернії. Це рукописна книга Воскресенської церкви міста Берислава, яка містить копії царських указів, святішого Синоду, архієпископа Київського, Галицького та Малої Росії за 1721—1734 роки.

У фонді Канцелярії херсонського губернатора є доповіді, рапорти губернатора Григорія Рахманова імператору Олександру І, лист (автограф) головнокомандувача російською армією Михайла Барклая де Толлі до губернатора, розпорядження херсонського віце-губернатора Івана Калагеоргія, рапорти та листування з провіантським департаментом, поміщиками, херсонськими та одеськими купцями, шкіперами про заготівлю і транспортування хліба та фуражу під час війни 1812 року.

У фонді Херсонського губернського правління є укази правління, рапорти поліцмейстерів та листування з ними про організацію комісії по задоволенню претензій вірменських переселенців до влади (1808—1810), про впорядкування землі євреїв-переселенців (1850—1851).

У складі фонду Херсонської (Новоросійської) губернської креслярні є: укази Сенату, Новоросійської губернської канцелярії, ордери, видані повітовим землемірам, про відведення земель царським сановникам Безбородьку, Кочубею, Трубецькому, Багратіону, Ганнібалу, про межування земель офіцерам, поміщикам, іноземним колоністам, колишнім запорожцям (1756—1886); копії указів Катерини ІІ про заселення Катеринославської губернії, Новоросійського та Херсонського губернського правлінь, про межування земель Кримського півострова (1798—1804), заснування міст Григоріополя (1792), Балти (1797—1798), фортеці Єлисаветград (1752); рапорт межувальника про відведення земельних дач місту Херсону (1780), перша межова книга Херсона та Херсонського повіту Новоросійської губернії (1782). Серед документів цього фонду є унікальне креслення Херсона, складене у 1796 році. Документи фонду містять відомості про заснування сіл Херсонської губернії (1777—1800), будівництво пам'ятника англійському філантропу Джону Говарду в Херсоні (1822—1828), зберігся лист (автограф) генерал-губернатора Новоросійського краю герцога де Рішельє до херсонського губернатора (1815).

У фонді Херсонського губернського дворянського депутатського зібрання є грамота Олександра І дворянству Херсонської губернії з подякою за організацію земського війська під час воєнної кампанії 1810 року, герби, свідоцтва і грамоти дворян, зокрема герб роду Воєводських, виконаний кольоровими фарбами на пергаменті (1802).

У фонді Херсонської губернської земської управи є листування українського історика Дмитра Яворницького із земським і громадським діячем Олександром Русовим (1886), звіт про з'їзд народних учителів земських училищ Одеського повіту (1902).

Фінансові установи репрезентовані фондом Херсонської казенної палати, заснованої в 1803 році. У ньому відклалися укази Сенату, постанови Херсонського губернського правління, накази про проведення перепису населення, ревізії державного майна в губернії, ревізькі реєстри державних, монастирських селян, кріпаків, ремісників, купців, колоністів, міщан, відомості про економічний стан державних селян (1837), реєстри Х-го всеросійського перепису населення в Херсонській губернії (1857—1858).

У фонді Управління Херсонського торгового порту є документи про розвиток порту, про влаштування затону для річкових суден, про виконання робіт зі збільшення пропускної здатності порту, про землечерпальні роботи. Є також документи, що характеризують розвиток торгівлі із зарубіжними країнами через Херсонський, Скадовський і Хорлівський порти.

Фонди Херсонського і Таврійського лісовпорядних комітетів містять відомості про лісонасадження та розведення винограду в Херсонській і Таврійській губерніях, про заходи щодо зміцнення сипучих пісків, розміри посівних площ, урожайність зернових культур.

У фонді Херсонського відділення Державного банку зберігаються протоколи засідань облікового комітету про затвердження статутів та відкриття кредитних товариств, циркуляри правління банку про видачу короткострокових позик, ліквідацію торговельних підприємств, що належали підданим Німеччини та Австро-Угорщини (1914—1915), огляд діяльності кредитних товариств Дніпровського і Мелітопольського повітів, автограф землевласника, засновника заповідника «Асканія-Нова» Фрідріха Фальц-Фейна (1909).

Серед фондів церковних установ та релігійного культу виділяється фонд Херсонського духовного правління. У його складі є укази Херсонської духовної консисторії про молебні на честь перемоги над Туреччиною (1791), Наполеоном (1812), заснування Катеринославського намісництва (1784), духовних консисторій та відкриття духовних правлінь у Сімферополі, Маріуполі та Олександрівську (1809); зберігаються протоколи засідань духовного правління, метричні книги, сповідальні розписи, шлюбні свідоцтва, формулярні списки, відомості про кількість церков і молитовних будинків у Херсонському повіті (1784—1920).

Після 1917 року Найбільший масив документів держархіву області складають документи новітнього періоду. Серед документів періоду Української революції (1917—1920) заслуговує на увагу фонд Херсонського губернського виконавчого комітету Рад робітничих, селянських та солдатських депутатів, що містить протоколи засідань селянського крайового з'їзду в Херсоні з відомостями про підтримку автономії України (квітень 1917), документи губернського з'їзду Рад робітничих та солдатських депутатів про визнання Херсонської губернії невід'ємною частиною Української Народної Республіки (листопад—грудень 1917). У фонді Тягинського сільського виконавчого комітету є наказ херсонського губерніального комісара про негайне виконання Закону Директорії Української Народної Республіки про введення державної грошової одиниці — гривні (1919).

У фонді Херсонського кооперативного товариства «Українська книгарня», крім документів про його діяльність, містяться документи місцевих українських організацій: статут Спілки українських національних організацій, Херсонського району, звернення Херсонського товариства «Просвіта», документи ради товариства «Українська Хата» (1918).

Фонди повітових, волосних, міських, сільських ревкомів, виконкомів, рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів відображають становлення радянської влади на Херсонщині.

Постанови, накази, протоколи надзвичайних органів влади висвітлюють боротьбу українського народу з австро-німецькими окупантами, військами Денікіна і Врангеля, повстанських загонів Махна, Тютюнника, Ангела, організацію сільськогосподарських комун і артілей, передачу їм конфіскованої землі і реманенту, боротьбу з селянським рухом, вилучення церковних цінностей, хід виконання продрозкладки.