Францішек Карпінський (; 4 жовтня 1741, с. Голосків поблизу Отинії, тепер Коломийський район — 16 вересня 1825 в м. Волковиськ, тепер Білорусь) — польський поет, драматург; представник сентименталізму.

Життєпис Народився у сім'ї дрібних шляхтичів — син Анджея і Розалії Карпінських. Батько — адміністратор родинного села поета, власності Потоцьких.

Навчався спочатку в єзуїтському колегіумі Станіславова — школі з великими традиціями, заснованій у 1669 розбудовником міста Анджеєм Потоцьким. У 1718 р. перейшла до єзуїтів, які підняли її на дуже високий рівень. Тут він два роки вивчав риторику та філософію.

Після закінчення колегіуму вчився у Львівській єзуїтській академії, де здобув докторський ступінь з філософії і гуманітарних наук та бакалавра богослов'я. Півтора року Францішек навчався у Відні, де опанував іноземні мови та слухав лекції видатних натуралістів.

У віці 40 років видав перший том віршів.

У 1819 Карпінський купив фільварок Харавщина у Волковиському повіті, де писав свої мемуари та провів залишок свого життя.

У нього було троє бранок серця, названих ним «Юстинами», однак ніколи не був одружений.

Гробниця поета знаходиться на кладовищі колишнього костелу в Лисково ()

Олекса Довбуш За свідченням істориків: 8 жовтня 1741 року — український опришок Олекса Довбуш нападає на маєток шляхтича Карпінського в селі Голосків Коломийського повіту і гуманно поводиться з породіллю і немовлям, майбутнім відомим польським поетом Францішеком Карпінським. Про те, яким ввічливим і люб'язним був Олекса Довбуш, розповів згодом у спогадах сам поет:

Під час навчання у Станіславові, 24 квітня 1754 року, Карпінський став свідком страти соратника і наступника Довбуша — Василя Баюрака біля міської ратуші.

Творчість

Францішек Карпінський писав вірші, пісні і балади: ідилії (Лаура і Філон) вірші про кохання («До Юстини») думи елегії, патріотичні вірші: релігійні пісні: «Ранкова пісня» «Всі наші повсякденні справи» «Бог йде з небес» «Пісня про народження Господа»

Інша поезія: переклад «Псалмів Давида» автобіографія «Історія мого віку та люди, з якими я жив», (1792) комедія «Оренда» трагедія «Болеслав III», «Про вимову у прозі чи вірші» (1782)

У 1844 р. Маркіян Шашкевич опублікував в газеті «Зоря Галицька» вільний переклад на українську мову поезії Карпінського «До Юстини» та «Скарга на весну». у 1988 р. коломийський письменник і журналіст Микола Савчук переклав вірш Ф. Карпінського «Прощання з Ліндорою в горах».

Крім поезій, Карпінському належать також історичні спогади про місто Івано-Франківськ — у «Пам'ятниках», опублікованих в Кракові в 1844 р. Вони стали важливими джерелами з історії міста початку другої половини XVIII ст.

Вшанування пам'яті В 1924—1939 рр. Снятинську гімназію було названо іменем Францішека Карпінського. пам'ятник у Коломиї, знищений у 1948 році комуністамиKukiz Tadeusz. OBRAZ MATKI BOSKIEJ Kołomyjskiej (w kościele w Skomielnej Czarnej k. Myślenic) за іншими джерелами 16 вересня 1880 р., після святкового богослужіння в римо-католицькому парафіяльному костелі й проповіді священника М. Мартіна з нагоди ювілею видання збірки польського поета і драматурга Францішека Карпіньскі (1741—1825), уродженця с. Голоскова, нинішнього Коломийського р-ну, на пл. Ринок йому поставили пам'ятник. Відкриття збіглося в часі з етноґрафічною виставкою. Пам'ятник Ф. Карпіньскі виготовив професор «Школи красних наук» у Кракові В. Ґодомські. Відтоді нова площа отримала назву площі Карпінського (існує й інша версія — пл. Ринок була поділена й перейменована 1931 р., а не 1880 р.; тоді площею Карпінського названо сучасну пл. Шевченка. Згодом російські війська, які 15 вересня 1914 р. вступили в Коломию, знищили пам'ятник Ф. Карпіньскому і Т. Шевченкові. У місті Львів у 1871—1944 рр. була вулиця Францішека Карпінського.

Див. також Фото могили Ф. Карпінського в Лисково на www.babinets.com

Примітки

Джерела Савчук М. Прощання у Ключеві // Червоний прапор [Коломия]. — 1988. — 27 серпняю — С. 3. Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — С. 43. — ISBN 978-617-629-024-7. Sobol Roman. Karpiński Franciszek h. Korab // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966. — t. XII/1, zeszyt 52. — S. 103—108.

Посилання ivfrankivsk.if.ua  — S. 107.