Хохол — етнофолізм, зневажлива назва українця, вживана переважно росіянами.
Виникла у Смутний час (епоха громадянської війни у Московському царстві, 1603—1618 років), спочатку стосувалася мешканців Речі Посполитої (незалежно від етнічної та релігійної приналежності), які носили незвичну для росіян зачіску — жмут волосся на поголеній голові (чуб, хохол). У 1640-х роках термін фіксується як синонім запорозьких козаків. Згодом поширився на всіх украінцівХохли // Енциклопедія історії України: Додатковий том. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова редкол.), Г. В. Боряк (заст. голови), Я. В. Верменич та інші. НАН України. Інститут історії України. — Київ: Академперіодика, 2025. — 872 с. — ISBN 978-966-360-572-2.
У російській пресі та рунеті етнонім «хохли» має найвищий індекс згадуваності з-поміж усіх інших етнонімівАндрей Моченов, Сергей Никулин. «Хохлы», «пиндосы», «чухонцы» и прочие «бусурмане» в Рунете и российской прессе. 28 июня 2006. MCKЗаява національно-культурної автономії українців Новосибірську.
Від цього слова походять і образливі російські назви України — Хохляндія, Хохландія та Хохлостан.
Етимологія Українське слово («чуб, пелех») походить від давньоруського *, яке зафіксовано в формі особистого імені (XV ст.) та назви риби («йорж»). Далі зводиться до , від якого також виникли споріднені слова в інших слов'янських мовах: («задертий (на голові) жмут волосся або пір'я»), («чуб, хохол»), , і («хохол, пучок пір'я чи волосся на голові»), («чуб, кінець снопа, пучок»), , («верхівка, пагорб, чуб»), («чуб»). Варто зазначити, що («зневажлива назва українця») є запозиченням з російської мови, і його слід не плутати з питомим .
Використання в українській мові Слово «хохол» у значенні «несвідомий українець» — той що зрікся самобутності приставши до , ляхства, москальства тощо використовують і українці. Ось як це обіграв у вірші «До українців» поет Віктор Баранов:
Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил. Можна бути хохлом, і не згіркне від того хлібина. Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил, Як не зраджена вами, зневажена вами країна…
Версію про російське походження цього слова підтверджує слово «хохлушка» — суфікс -ушк- (-юшк-) властивий російській мові (для прикладу — старушка, дедушка, матушка, батюшка, девушка, жёнушка, Любавушка, травушка-муравушка).
У словнику Лесі Ставицької «Український жарґон» подано регіональне молодіжне значення цього слова — неформальна назва клубу XXL у місті Херсон.
Примітки
Посилання
Хахол // Украдене ім'я: Чому русини стали українцями / Є. П. Наконечний; Передмова Я. Дашкевича. — 3-є, доп. і випр. вид. — Львів, 2001. — 400 с. — ISBN 966-02-1895-8. Хохол // Этимологический словарь М. Фасмера https://inslav.ru/images/stories/pdf/1992_Studia_polonica.pdf