Йо́ган За́льцман (ЗальцманнПроект Україна. Австрійська Галичина / упоряд. та передм. М. Р. Литвина. — Х. : ЛА «Час читати», 2016. — іл. — С. 365—367. — ISBN 978-617-7176-08-3.; , 6 квітня 1807, Відень — 8 грудня 1869, там само) — архітектор, інспектор міського будівництва Львова і Відня.
Біографія Народився у Відні, де навчався в Політехнічній школі та Академії мистецтв. Від 1832 року працював у Львові в будівельній дирекції. Спочатку як копіювальник планів, пізніше на посаді інспектора міського будівництва. У 1839—1840 роках вивчав архітектуру західних театрів. Будівництво Скарбківського театру, на свій час найбільшого у Європі, принесло йому визнання та багато нових замовлень. Автор багатьох будівель у стилі пізнього класицизму з елементами бідермаєру. Стиль Зальцмана вплинув на багатьох львівських сучасників. Керуючи загоном саперів, відіграв вирішальну роль у боротьбі з пожежею, що виникла після обстрілу Львова Вільгельмом Гаммерштайном під час повстання 1848 року.Ґранкін П. Е. Під знаком вогню // Галицька брама. — 1998. — № 10 (46). — С. 15. Приблизно від 1852 року працював на посаді інспектора міського будівництва у Відні. Брав участь у будівництві Земмерінзької залізниці. Помер у Відні.
Відомі роботи у Львові Чиншова кам'яниця Ф. Адамського на розі нинішнього проспекту Свободи і вулиці Лесі Українки. Змінив проэкт і брав участь у будівництві Скарбківського театру. Палац римо-католицьких архієпископів на вулиці Винниченка (1842—1844). Будинки № 1, 3, 5 на вулиці Лисенка (у співавторстві із Флоріаном Ондеркою). Два житлові будинки у Софіївці. Нагляд за ходом будівництва синагоги Темпель на пл. Старий Ринок у 1843-1846 рр. Завершував перебудову монастиря кармеліток на науковий заклад Оссолінських (асистент Вільгельм Шмід). Відбудовував львівську ратушу після 1848 року. Керував реставрацією львівських костелів св. Казимира і Матері Божої Громничої. Ймовірно Зальцман до 1844 року здійснив добудову північної частини школи на Губернаторських валах (тепер школа № 8 на вулиці Підвальній, 2). Дещо змінив вистрій фасадів, зокрема у старій частині будівлі.Сьомочкін І. До історії Босацької фіртки львівських фортифікацій // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2007. — № 17. — С. 11. Ймовірне авторство первинного вигляду житлового будинку на вулиці Чайковського, 35 (1845—1847).Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 51. — ISBN 978-83-7543-009-7.
Примітки
Джерела
Переглянуто 14 жовтня, 2010