Сте́фан Гра́бець (; 14 січня 1912, м. Станіслав, тепер Івано-Франківськ — 25 грудня 1972, Лодзь) — польський мовознавець.
Біографія
Львівський університет закінчив у 1936 році.
Викладав у 1946—1952 в університеті м. Торуня, з 1954 — професор Лодзького університету.
Праці
Автор праць:
з історії польської літературної мови, в яких досліджував вплив на неї української мови: «Скраїнні елементи в мові деяких польських письменників 16 і 17 ст.» (1949), «Про мову Берната з Любліна» (1960) та ін.; з ономастики, зокрема української: «Географічні назви Гуцульщини» (1950); «Карпатські географічні назви» (1959) та ін.
Брав участь у створенні «Словника мови А. Міцкевича» і «Словника польської мови XVI ст.».
Співредактор «Українсько-польського словника» (1957).
У книзі «Нарис історії української мови» (1956) йому належить розділ «Нарис історії української мови з кінця 18 ст. до новіших часів», де йдеться про мову творів Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та інших українських письменників.
Література
T. Б. Лукінова. Грабець Стефан // Taszycki W. Stefan Hrabec. «Jązyk polski», 1973, t. 53, № 5; Taszycki W. Stefan Hrabec jako onomasta. «Onomástica», 1973, ч. 18, z. 1—2; Encyklopedia wiedzy o jązyku polskim. Wroclaw—Warszawa—Kraków—Gdansk, 1978.