«Гуцулка Ксеня» — українська пісня-танго, що стала однією з найвідоміших українських пісень у XX ст. у світі.
Історія створення Існує дві версії створення пісні.
Версія перша Автор — український композитор, диригент, педагог і музично-громадський діяч Ярослав Барнич, про що й свідчить племінниця композитора Олена Вергановська, у коломийському будинку якої часто бував Ярослав Барнич, приїжджаючи зі Станиславова. Тут він і працював над улюбленою народом піснею «Гуцулка Ксеня» — це підтверджують учні та сучасники митця.
Дівчиною-прообразом героїні пісні була вродлива Ксеня Клиновська з Небилова (біля Перегінська Рожнятівського району Івано-Франківської області, на межі Бойківщини й Гуцульщини). Вона вчилась у композитора в Станиславові і надихнула його на створення пісенного шедевра. Протягом останніх десятиріч встановити істину намагалися неодноразово, проте не вистачало документальних матеріалів.
У 1938 році Ярослав Барнич написав за мотивами пісні відому оперету «Гуцулка Ксеня»
Версія друга Автор — учитель зі села Семигинів Стрийського району Львівської області Роман Савицький, який цікавився музикою все своє життя, хоча не мав спеціалізованої музичної освіти.
У ті роки Станіслав був центром у сфері української музичної культури. Активна участь у музичному житті міста була одним з найсильніших стимулів для композиторської діяльності. Свою літню відпустку Савицький проводив, як правило, у домі двоюрідної сестри Ірини Бурачинської, яка жила в селі Шешори на Косівщині. Сестра мала вродливу доньку КсенюГуцулка Ксеня із легендарної пісні живе у Чикаго і на Прикарпаття після еміграції приїжджала лише двічі на сайті «Вікна»У Чикаго померла Ксенія Бурачинська — героїня пісні «Гуцулка Ксеня» на сайті Zaxid.net, яка дуже любила свого дядька Романа. На одному з вечорів, коли молодь забавлялася під час вакацій, десятирічну племінницю Савицького обрали «королевою» вечора: Ксеня виявилася дуже веселою та дотепною, кожному давала якісь доручення, а до свого дядька звернулася з проханням написати таку пісню, щоб уся Гуцульщина її співала. Незабаром слова пісні було написано, а на музику їх згодом поклав І. Недільський.
Нотний текст (оригінал) "Гуцулки Ксені"
А Ярослав Барнич, згідно з цією версією, 1938 року написав однойменну оперету, використавши мотиви пісні.
Текст пісні
Головний варіант
Варіант сестер Байко
Оригінальний варіант (трагічний)
У кінематографі «Гуцулка Ксеня» (1956) — фільм-запис лібрето оперети Ярослава Барнича, який було вперше представлено 22 січня 1956 року. Кінокомпанія: Orbit Film Corporation.Міф та реальність. «Гуцулки Ксені» Музикознавець Людомир Філоненко про Ярослава Барнича та його українське танго . Zaxid.net, 6 березня 2019 Shirley Zaporzan; Robert Bogdan Klymasz; Jars Balan. Film and the Ukrainians in Canada, 1921—1980 : a filmography index of film titles and bibliography with supplementary appendices. Edmonton, Alta. : Canadian Institute of Ukrainian Studies, University of Alberta, 1982. 76 pages
«Гуцулка Ксеня» (2019) — фільм-мюзикл режисера Олени Дем'яненко знятий на основі лібрето оперети Ярослава Барнича, який було вперше представлено 7 березня 2019. Кінокомпанія: Гагарін медіа.Завершене виробництво повнометражного фільму-мюзиклу «Гуцулка Ксеня» , Державне агентство України з питань кіно, 14.11.2018.
Також пісня «Гуцулка Ксеня» є частиною саундтреку кінострічки «Кіборги» (2017), режисера Ахтема Сеітаблаєва, в якому виступає як музична тема одного з головних героїв — Серпня.
Примітки
Література Філоненко Л. Ярослав Барнич та його пісня «Гуцулка Ксеня» // Народна творчість і етнографія. — 1994. — № 4. Пушик С. Про авторів пісень «Червоні маки» і «Гуцулка Ксеня» // Галичина. — 1995. — № 106—114. Ярослав Барнич обезсмертив гуцулку Ксеню, а пісня «Гуцулка Ксеня» увінчала свого творця.
Танго-пісня «Гуцулка Ксеня», музика і слова — український композитор Ярослав Барнич Герей В. Кому належить «Гуцулка Ксеня» // На скрижалях. Гуцулку Ксеню поховають у Чикаго цієї суботи