Кочиш Микола Михайлович (* , с. Джурджево (), тепер Жабальської общини Південно-Бацького округу, Воєводина, Сербія — , м. Новий Сад, Сербія) — український (руський) лінгвіст, письменник.
Біографія
Закінчив 1956 Вищу педагогічну школу та 1963 університет у Новому Саді. Вчителював (з 1947), у 1957–1963 — викладач руської, сербохорватської і російської мов у Вищій педагогічній школі та в університеті (Новий Сад).
З 1963 — співробітник Інституту розвитку загальної і фахової освіти, а з 1965 — співробітник Інституту з видання підручників.
Наукова діяльність
Розробляв правопис, граматику, лексикологію та ономастику мови паннонських русинів; обстоював позицію, за якою «руска бешеда», тобто паннонська русинська мова, є відгалуженням української мови.
Автор праць з русинського та сербохорватського мовознавства:
«Мацеринска бешеда. Граматика» (1965, 1967, 1968), «История: словнїк терминох за основну школу» (1970), «Правопис руского язика» (1971), «Приручни терминолоіийни словнїк сербскогорватско-руско-українски» (1972), «Граматика руского язика за 1—11 класу ґимназиї» (опубл. 1974).
Визнання
На честь М.Кочиша видавництво «Руске слово» у 1974 році заснувало премію для літературознавчих робіт, присвячених паннонським русинам.
Література
П. П. Чучка. Кочиш Микола Михайлович // А. Дуличенко Кочіш Микола М. //Світова академія карпато-русинської культури Зборнїк роботох зоз науково-фахового сходу о рускей филологиї и руских учительох и школох у прешлосци «Дні Миколи М. Кочиша». (Нови Сад), 1992— 93, № 3.
Посилання Микола М. Кочиш (1928–1973) / Дружтво за руски язик, литературу и културу. — 2013. Дні Миколи Кочиша у Сербії, 2013: Програма і звіт.