Воєводина, або Войводина () — автономний край Сербії, розташований на північ від Дунаю. До Першої світової війни належав Австро-Угорщині. Центром (з грудня 2009Провозглашен Статут Воеводины ; Воеводина, или Разрушение Сербии до липня 2012 — столицею) Воєводини є місто Новий Сад. Воєводина відома своїм багатонаціональним складом населення. Окрім сербів, що становлять 65-відсоткову більшість, у ній живуть угорці, хорвати, українці, словаки, цигани, румуни та німці. Більша частина вірян — православні (69 %). Офіційними мовами є сербська, угорська, словацька, румунська, русинська і хорватськаGovernment of the Autonomous Province of Vojvodina Languages: Serbian, Hungarian, Romanian, Slovak, Ruthenian, Croatian (all official languages of Vojvodina); Аутономна Покрајина Војводина Језици: српски, мађарски, румунски, словачки, хрватски, украински (у службеној употреби у покрајинској администрацији)Стаття 26 Статуту Автономного краю Воєводина, . Щодо терміна статут (не устав, конституція тощо) див. Конституционно-правовой статус автономий в Республике Сербия // Теория и практика общественного развития . Выпуск № 2 / 2007 .

На території Воєводини розташований регіон Бачка з чисельною українською (русинською) громадою.

Розташована в межах південної частини Середньодунайської (Тисо-Дунайської) низовини, що має слабо розчленований рельєф (висота 70—250 м). На південному заході ізольований кряж Фрушка гора (висота до 539 м), на південному сході відріг Південних Карпат (висота до 641 м).

Клімат помірний, континентальний. Середня температура липня 22—24 °C, січня від — 1,2 до 2,6 °C. Опадів 550—750 мм на рік.

Річки Дунай Тиса Таміш Аранка

Адміністративний поділ Округ Адмін.центр Площакм² Населення2002 Густотанаселенняосіб/км² Муніципалітетита міста Кількістьпоселень Середньо-Банатський (Srednje-banatski okrugСредње-банатски округ) Зренянин 3 256 208 456 64.0 Новий Бечей Нова Црня Житиште Сечань Зренянин55 Північно-Бацький (Severnobački okrugСевернобачки округ) Суботиця 1 784 200 140 112.2 Суботиця Бачка-Топола Малі-Іджеш45 Північно-Банатський (Severno-banatski okrugСеверно-банатски округ) Кикинда 2 329 165 881 71.2 Каніжа Сента Ада Чока Новий Кнежеваць Кикинда50 Південно-Бацький (Južnobački okrugЈужнобачки округ) Новий Сад 4 016 593 666 147.8 Србобран Бач Бечей Вербас Бачка-Паланка Бачкі-Петровац Жабаль Тітел Темерін Беочин Сремські Карловці Новий Сад Петроварадин77 Південно-Банатський (Južno-banatski okrugЈужно-банатски округ) Панчево 4 245 313 937 73.6 Пландіште Опово Ковачиця Алібунар Вршац Бела-Црква Панчево Ковін94 Сремський (Sremski okrugСремски округ) Сремська Митровиця 3 486 335 901 96.4 Шид Інджія Сремська Митровиця Іріґ Рума Стара Пазова Печинці109 Західно-Бацький (Zapadno-bački okrugЗападно-бачки округ) Сомбор 2 420 214 011 88.4 Сомбор Апатін Оджаці Кула37

Українці Воєводини Масове переселення українців до Воєводини розпочалося у XVIII ст., коли австрійський уряд запросив їх до щойно відвойованих у турків земель на лівому березі ДунаюИсторият. // Национални совит рускей националней меншини. . Перші переселенці потрапили до Воєводини з північно-східної Пряшівщини та ЗакарпаттяЛюбомир Белей. Українці та українська мова на Балканах. // «Дивослово» № 8, Київ, 2008 р. , особливо з тих місць, де місцеве населення зберегло своє національне ім'я русинів та греко-католицьку релігію, але мову значним чином перейняло від своїх сусідів словаків. Сучасні русини Воєводини користуються на письмі кириличною абеткою (так само як і українці в Україні), але їх літературна мова близька до східнословацьких діалектів, а новітні слова та офіційні терміни здебільшого калькуються із сербської мови. Нащадки переселенців дотепер називають себе русинами, відчуваючи свою спорідненість як з русинами Пряшівщини та Закарпаття, так і з українцями Великої України. Серед місцевого населення дуже розповсюджені загальноукраїнські пісні (воєводинський дослідник Онуфрій Тимко наводить у своїй збірці «Наша пісня» 1953 р. такі пісні як «Взяв би я бандуру», «Ніч така місячна», «Чорнії очі» та інші), а місцева русинська організація називається Союз русинів-українців Сербії.

За переписом 1910 року, останнім переписом населення Австро-Угорщини, у Воєводині жило 13 497 (0,9 %) українців, 510 754 (33,8 %) сербів, 425 672 (28,1 %) угорців та 324 017 (21,4 %) німців.

Відомі українці Костельник Гавриїл Федорович (1886, Руський Крстур — 1948) — засновник літературної мови українців Воєводини, вважав місцеву говірку діалектом української мови, який зазнав впливів з боку польської та словацької мов. Надь Гавриїл (1913, Старий Врбас — 1983,Коцур) — український мовознавець, педагог, перекладач, поет. Кочиш Євген Михайлович (1910, Джюрджево — 1984, Сремські Карловці) — український письменник, поет, драматург. Кочиш Микола Михайлович (1928, Джюрджево — 1973, Новий Сад) — український лінгвіст, письменник. Рамач Михайло Юрійович (1951, Руський Крстур) — журналіст, перекладач, поет, телевізійний сценарист.

Цікаві факти По розпаду Австро-Угорщини, 25 листопада 1918 року, у Новому Саді зібралося Народне віче, яке проголосило про приєднання Воєводини до Сербії та майбутньої Югославії. Першим головою місцевого парламенту (Великої Народної Скупщини Воєводини), став греко-католицький священик із Нового Саду, член місцевої «Просвіти» Іван (Йован) Хранилович (1855—1924).

Див. також Лабудово окно

Джерела

http://www.vojvodina.gov.rs/ http://www.skupstinavojvodine.gov.rs http://www.anem.org.rs/mape/index-en.htm https://archive.today/20121210052038/http://www.world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&dat=32&geo=-244&srt=npan&col=aohdq&pt=c&va=&geo=-3987 http://www.vojvodina.com/

Посилання

Примітки