Систе́ма автоматизо́ваного проєктува́ння (САП або САПР) або автоматизо́вана систе́ма проєктува́ння (АСП) — автоматизована система, призначена для автоматизації технологічного процесу проєктування виробу, результатом якого є комплект проєктно-конструкторської документації, достатньої для виготовлення та подальшої експлуатації об'єкта проєктування ДСТУ 2226-93 Автоматизовані системи. Терміни і визначення.. Реалізується на базі спеціального програмного забезпечення, автоматизованих банків даних, широкого набору периферійних пристроїв.

Загальний опис

САПР виконує такі функції: конструкторська частина — розробка повного комплекту конструкторської документації; технологічна частина — розрахунок і проєктування технологічних схем, технологічного оснащення, транспорту; архітектурно-будівельна частина — розрахунок і проєктування металевих і залізобетонних конструкцій; санітарно-технічні системи — проєктування теплопостачання, опалення і вентиляції виробничих і адміністративних корпусів, а також водопостачання і каналізації; електротехнічні системи — розрахунок і проєктування електропостачання, електросилового устаткування, світлотехнічної частини проєктів, телемеханізації електропостачання; гідротехнічні спорудження — розрахунок і проєктування напірного і безнапірного гідротранспорту відвальних хвостів, стійкості укосів хвостосховищ; системи автоматизації — розробка схем зовнішніх з'єднань, електричних і трубних проводок щитів автоматики; кошторисна частина — складання локальних і зведених кошторисів, відомостей матеріалів, специфікацій, комплектація обладнання.

САПР включає такі технології: Технологія автоматизованого проєктування (, CAD); технологія автоматизованого виробництва (, CAM); CAE () — технологія автоматизованої розробки; CALS () — постійна інформаційна підтримка постачання і життєвого циклу.

Система автоматизованого проєктування і розрахунку — комп'ютерна система обробки інформації, що призначена для автоматизованого проєктування (CAD), розроблення (CAE) і виготовлення (CAM) кінцевого продукту, а також оформлення конструкторської та/або технологічної документації.

Дані з CAD-систем передаються в CAM ( — система автоматизованої розробки програм обробки деталей для верстатів з ЧПК або ГАВС (Гнучких автоматизованих виробничих систем)).

Робота з САПР полягає у створенні геометричної моделі виробу (двовимірної чи тривимірної, твердотілої), генерацію на основі цієї моделі конструкторської документації (креслеників виробу, специфікацій тощо) і його наступний супровід.

Слід зазначити, що термін «САПР» стосовно промислових систем має ширше тлумачення, ніж CAD — він включає CAD, CAM і CAE.

Компоненти САПР: Математичне забезпечення — математичні моделі, методики та методи їх отримання; Лінгвістичне забезпечення — мовне забезпечення Технічне забезпечення — пристрої введення, обробки й виведення даних, засоби підтримки архіву проєктних рішень, пристрої передачі даних; Інформаційне забезпечення; Програмне забезпечення — інформаційна база САПР, автоматизовані банки даних, системи керування базами даних (СКБД) Див. Програмне забезпечення САПР Методичне забезпечення; Організаційне забезпечення.

Класифікація з використанням англійських термінів В області класифікації САПР використовується ряд усталених англомовних термінів, застосовуваних для класифікації програмних наборів і засобів автоматизації САПР за галузевим та цільовим призначенням.

За галузевим призначенням MCAD () — автоматизоване проєктування механічних пристроїв. Це машинобудівні САПР, застосовуються в автомобілебудуванні, суднобудуванні, авіакосмічній промисловості, виробництві товарів народного споживання, охоплюють розробку деталей і збирання (механізмів) з використанням параметричного проєктування на основі конструктивних елементів, технологій поверхневого й об'ємного моделювання (SolidWorks, Autodesk Inventor, КОМПАС, CATIA); EDA () або ECAD () — САПР електронних пристроїв, радіоелектронних засобів, інтегральних схем, друкованих плат тощо, (Altium Designer, OrCAD, див. Програми проєктування електронних систем) AEC CAD () або CAAD () — САПР в області архітектури й будівництва. Використовуються для проєктування будівель, промислових об'єктів, доріг, мостів та ін. (Autodesk Architectural Desktop, AutoCAD Revit Architecture Suite, Piranesi, ArchiCAD, БудКАД, ПК ЛІРА). CALS — постійна інформаційна підтримка постачання і життєвого циклу.

Функціональний огляд найпоширеніших CAD-програм

Стадії проєктування Проєктування проводиться в декілька стадій, які складаються з етапів. Стадія 1. Формування вимог до автоматизованих систем (АС). На цій стадії необхідно провести обстеження об'єкта, сформулювати вимоги до АС. Стадія 2. Розробка концепції АС. Проводиться вивчення об'єкта проведенням необхідних науково-дослідних робіт. Аналізуються, вибираються й обґрунтовуються варіанти концепцій, аналізуються варіанти АС. Стадія 3. Технічне завдання. На основі 1 та 2 стадій затверджуються проєктні рішення по всій системі і її частинах у вигляді документації. Стадія 4. Ескізний проєкт. Є продовженням стадії 3. В ескізному проєкті розглядаються попередні проєктні рішення для всієї АС і її частин, оформляється додаткова документація. Стадія 5. Технічний проєкт. Розробляється проєктне рішення по всій АС і її частинах. Розробляється й оформлюється документація на обладнання, його розробку і комплектацію. Розробляються й оформлюються технічні завдання на розробку засобів автоматизації для проєктування системи в суміжних підрозділах. Стадія 6. Робоча документація. Це та проєктна документація, за якою реалізується проєкт, проводиться уточнення проєктних рішень. Розробляється й адаптується проєктне забезпечення. Стадія 7. Введення в експлуатацію. Проводиться підготовка об'єкта до введення в дію, підготовка обслуговчого персоналу. Виконуються будівельно-монтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи, проводяться попередні випробування, проводиться дослідна експлуатація. Стадія 8. Супроводження АС. Проводяться приймальні випробування відповідно до гарантійних зобов'язань, а також післягарантійного обслуговування системи.

Див. також

Промисловий дизайн Сталий дизайн Креслення Машинна графіка Проєктна конструкторська документація

Примітки

Література