Онишке́вич Григо́рович Миросла́в (псевдо: «Орест», «Білий», «Богдан», «Олег») (, Угнів, повіт Сокаль — , Варшава) — полковник УПА, діяч ОУН(б), командир Військової Округи «Сян».
Старший брат Тараса Онишкевича (обласного коменданта боївок СБ Львівщини).
Життєпис Мирослав Онишкевич народився 26 січня 1911 року в Угневі, на Львівщині. Після закінчення народної школи в Угневі навчався в мірничій школі в Ковлі. Вчився також в українській гімназії у Львові, яку не закінчив у зв'язку з хворобою.
У 1929—1931 роках навчався, був арештований польською поліцією та засуджений на один рік за співпрацю з ОУН. Після тюрми служив у польському війську, звідки знову потрапив на два роки до тюрми, звідки був звільнений з нагоди амністії після смерті Ю. Пілсудського в 1935 році. Онишкевич повернувся до Угнева, де працював в адвокатській канцелярії д-ра І. Козака. В 1936 році Мирослав Онишкевич одружився з Стефанією Зварич, а через рік пізніше народився їм син Володимир.
Боротьба в лавах ОУН та УПА Невдовзі Мирослав Онишкевич переїхав з родиною до Львова, де зайнявся веденням крамниці, а насправді весь свій час віддавав роботі в революційній ОУН. Якийсь час був співробітником націоналістичного просвітницького видавництва «Дешева книжка».
З початком війни взяв активну участь у похідних групах в центральні і східні області України, де перебував до 1943 року. Повернувшись назад в Угнівщину, взяв активну участь у формуванні Української Повстанчої Армії. Його було включено до першого військового штабу ОУН у Галичині. Він відповідав за організацію військових структур УПА в чотирьох округах Львівщини.
У січні 1944 р., після загострення українсько-польських стосунків на Волині Мирослава Онишкевича відряджено на Сокальщину та Равщину для вишколювання нових підрозділів УПА, в чому йому допомагав його рідний брат, сотник УПА Тарас Онишкевич («Галайда»).
В кінці квітня 1944 року був заступником командира 2-ї Воєнної Округи «Буг» Остапа Линди на псевдо «Ярема», зокрема в цей час саме Мирославу командир УПА-Захід Василь Сидор-Шелест підпорядкував новостворену й поповнену новобранцями сотню «Залізняка».
В 1944 році під час наступу на село Острів був поранений і помер його брат Тарас Онишкевич «Галайда».
Перед відходом німців командира «Ореста» перевели до Головного Військового Штабу УПА, де його застав прихід більшовиків.
Перехід німецько-радянської лінії фронту здійснив в липні 1944 року разом з сотнею «Залізняка».
З березня 1945 він перейшов на Закерзоння.
На початку березня 1945 року в Гуті-Любицькій мав особисту зустріч з командиром куреня «Месники» Іваном Шпонтаком, котрого повідомив про його призначення ще й командиром створеного 27-го тактичного відтинку «Бастіон».
З жовтня обійняв пост командира Військової Округи «Сян». Фактично він розпочав виконувати ці функції лише на початку грудня 1945 р. після зустрічі з провідником ОУН на Закерзонні Ярославом Старухом («Стягом»).
Виконуючи доручення Головної Команди УПА, командир Орест розвантажує терен, висилаючи відділи УПА на Захід і Схід. Сам, незважаючи на важку хворобу легенів та на щораз більший натиск червоних польських військ, залишається на рідних землях.
Після розпуску відділів УПА у листопаді 1947 р. проживав на Західних землях Польщі разом зі своїми краянами з Угнева, які були депортовані туди під час операції «Вісла», а потім переховувався в селі Тоновіще Вроцлавського воєводства.
У березні 1948 р. Онишкевич з одним вояком своєї охорони «Богданом» був арештований польською поліцією, а в травні 1950 р. Військовий районний суд у Варшаві засудив командира «Ореста» до найвищої міру — розстрілу.
Згідно з протоколом страчений 6 липня 1950 р. у в'язниці в Мокотові у Варшаві. Його тіло закопали в безіменній могилі, ймовірно, на військовому комунальному цвинтарі на варшавських Повонзках.
На судовому процесі у Варшаві Онишкевич сказав:
Пам'ять У 2000 р. в Угневі на будинку, де народилися брати Онишкевичі, відбулося відкриття та освячення пам'ятної таблиці братам Онишкевичам, яку виконав скульптор П. Дзиндра.
Див. також
Командири УПА
Література Євген Місило, Про Мирослава Онишкевича, «Вісник Закерзоння» № 7-8-9, 2002 р. Мірчук Петро. Нарис історії ОУН. 1920—1939 роки. Видання третє, доповнене / Відп. ред. В. Мороз. — К., «Українська видавнича спілка», 2007. — 1006 с. (на с. 773—774 біографічна довідка про братів Онишкевичів). ISBN 966-410-001-3 Сергійчук В.І. Український здвиг. Закерзоння. 1939—1947. — К.: Укр. Видавнича Спілка, 2004. — 840 с. В'ятрович В. М. Український визвольний рух на Закерзонні в 1944—1947 роках // Український визвольний рух. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху, 2008. — Збірник 12. — С. 181—196.
Примітки
Посилання 26 січня 1911 року народився відомий діяч повстанської боротьби Мирослав Онишкевич Василь Пирка-«Сталевий». Зустрічі з командиром УПА «Орестом» Про командира VI Воєнної округи УПА-Захід «Сян» Мирослава Онишкевича (автор: Герасимович Михайло), Вісник Любачівщини № 11, Львів — 2004. — 96 стор.