Ю́рій Володи́мирович Ли́нник (* ,Линник Юрій Володимирович // Математичний енциклопедичний словник. - М.: Рад. Енциклопедія, 1988. Біла Церква, Київська губернія — † 30 червня 1972, Ленінград) — радянський математик в області теорії ймовірності, теорії чисел, статистики.
Академік АН СРСР (1964). Син академіка В. П. Линника.
Біографія Здобув освіту та працював у Ленінградському університеті та інституті математики. Основні результати стосуються теорії чисел та теорії ймовірностей, де ним створені потужні методи дослідження адитивних проблем у теорії чисел, теорії перевірки складних гіпотез, граничних теорем та ін. Випустив серію монографій, присвячених згаданим питанням.
Учасник Великої Вітчизняної війни в 1941—1942 роках. Похований в 1972 році на кладовищі в Комарово.
Нагороди та звання Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1947) Лауреат Ленінської премії (1970) Герой Соціалістичної Праці (1969) Нагороджений орденами і медалями Член Міжнародного статистичного інституту (1961) Почесний член Лондонського математичного товариства (1967) Іноземний член Шведської королівської академії наук (1971)
Бібліографія Монографії Ю. В. Линника: Метод найменших квадратів та основи математико-статистичної теорії обробки спостережень (1958), Розкладання імовірнісних законів (1960), Елементарні методи в аналітичній теорії чисел (1962), Незалежні і стаціонарно пов'язані величини (1965).
Результати Теорема Линника про розклад згортки нормального розподілу та розподілу Пуассона
Примітки