Бичо́к-бáбка, також бичо́к-піщáник, пісо́чник, (Neogobius fluviatilis) — риба з родини бичкових ряду Окунеподібних. Понто-Каспійський релікт. В Україні є промисловим видом, особливо в Азовському морі, Дніпровсько-Бузькому лимані. Має велике значення в живленні промислових хижих риб.
Характеристика
Тім'я, потилиця, спина, зяброві кришки (на третину), основи грудних плавців, задня половина горла і черево покриті циклоїдною лускою. Другий спинний плавець значно знижується до заднього кінця тіла. Ширина голови дорівнює її висоті або трохи більша. Рот кінцевий або напівверхній, рило загострене. На щелепах є дрібні конічні зуби. Нижня щелепа видається вперед, верхня губа не потовщена з боків. Лопастинки коміри черевного присоска ледь помітні, присосок майже досягає анального отвору. Колір тіла буро-сірий або жовтувато-сірий, зазвичай з дуже блідим буруватим малюнком з темними плямами, що зливаються. Спинні і хвостовий плавці з рядами темних цяток. Самці під час нересту зовсім чорні з жовтуватими облямівками на непарних плавцях. Довжина 7-10, іноді до 18-20 см, маса близько 50 г.
Поширення
Природним ареалом даного виду є прісні і солонуваті води басейну Чорного і Мармурового морів. В басейні Мармурового моря поширений в озерах Ман'яс, Сапанджа, річці Казолі (біля Бурси), в Босфорі.
У Чорному морі зустрічається в усіх розпріснених ділянках. Річки: Камчия, нижня частина Дунаю із притоками (Огоста, Іскир, Віт до Плевена, Осам, Янтра), Дністер із притоками, Південний Буг, Дніпро, а також Київське водосховище і Десна, річки Криму. Лимани північно-західної частини Чорного моря (Тилігул, Дністровський, Разелм та ін.), озера Варненське, Бургаське. В Азовському морі, лиманах (особливо Молочний і Сиваш) і річках його басейна: Дон, Донець, Хопер, Ведмедиця, Кубань, гирла малих річок. Річки Кавказу (Дагомис, Ріоні), озеро Палеостомі.
В останні роки цей вид реєструється як інтродукований у країнах Західної Європи. Вперше як вселенець відзначений в озері Балатон (Угорщина) в 1970 роціBíro P. (1971) Neogobius fluviutilis in Lake Balaton — a Ponto-Caspian goby new to the fauna of central Europe. J. Fish Biol., 4: 249–255. . У 1984 році цей вид відзначений у нижній частині Угорського плину ДунаюPintér K. (1989) Fishes of Hungary. Akadémiai Kaidó, Budapest, 202 pp.. У 2001 році бичок бабка знайдений на словацько-угорській ділянці ДунаюStráňai I., Andeji J. (2001) Monkey goby — (so far) the last invasing species from the gobiids family. Polovnictvo a rybárstvo (Bratislava), 53: 44-45.. Вперше знайдена в басейні Балтійського моря (річка Буг) в 1997 роціDanilkiewicz Z. (1998) Babka szczupła, Neogobius fluviatilis (Pallas, 1811), Perciformes, Gobiidae — nowy, pontyjski element w ichtiofaunie zlewiska Morza Bałtyckiego. Fragm. Faun., 41(21): 269–277. Після цього бичок-бабка став звичайним видом у Влоцлавському водосховищі та Зегжинському озеріKostrzewa J., Grabowski M. (2002) Babka szczupła, Neogobius fluviatilis (Pallas, 1814), w Wiśle — fenomen inwazji pontokaspijskich Gobiidae. Przegl. Zool., 46(3-4): 235–242.. Бичок-бабка відзначається у німецькій частині річки Рейну починаючи з 11 березня 2009 року. Також рибу відзначено у річці Вааль біля Неймегена, Нідерландиvan Kessel N., Dorenbosch M., Spikmans F. (2009) First record of Pontian monkey goby, Neogobius fluviatilis (Pallas, 1814), in the Dutch Rhine. Aquatic Invasions, 4(2): 421–424. .
У серпні 2011 року бичок-бабка був знайдений вперше у Греції, у річці Мариця, яка вливається до Егейського моря.Zogaris S., Apostolou A. (2011) First record of Pontian Monkey Goby, Neogobius fluviatilis (Pallas, 1814) in the Evros River (Greece); is it an alien species? Mediterranean Marine Science, 12(2): 454–461.
Спосіб життя
Тримається на піскуватому дні біля берегів з проточною водою. На зимівлю йде на глибину, вкривається товстим шаром слизу, не живиться і майже не рухається.
Живе 5—7 років.
Живлення Бичок-бабка є типовими малакофагом, але молюски у його раціоні мають менше значення, ніж для бичка-круглякаАндрияшев A.P., Арнольди Л. В. (1945) О биологии питания некоторых донных рыб Черного моря. Журн. общ. биол., 6(1): 53-61.. В Азовському морі його раціон на 85% складають молюски, здебільшого Abra segmentumЛус В. Я. (1963) Питание бычков (сем. Gobiidae) Азовского моря. Труды Ин-та океанологии, 62: 96-127.. У Тендровській затоці в його живленні домінують поліхети, личинки Chironomidae, молюски Abra, Cerastoderma, ракоподібні: амфіподи, креветки, молодь бичків і дорослий бичок-лисун Pomatoschistus marmoratusБорисенко А. М. (1946) Количественный учет донной фауны Тендровского залива: Автореферат дисс. к.б.н., Карадаг, 18 с.. У придунайських озерах Ялпуг і Кугурлуй у живленні бичка-бабки присутні здебільш амфіподи, молюски (Dreissena polymorpha), а також OligochaetaГрінбарт С. Б. (1964) Живлення бентосоїдних риб і кормові ресурси зообентосу лиманів (Ялпух, Кугурлуй). В кн.: Тези доп. 1-ї респ. конф. ВГБТ, 9, Київ, Наукова думка, с. 68-69..
У Хаджибейському лимані в раціоні бичка-бабки знайдено 12 видів харчових об'єктівKudrenko S., Kvach Y. (2005) Diet composition of two gobiid species in the Khadzhibey Estuary (North-Western Black Sea, Ukraine). ACTA UNIVERSITATIS NICOLAI COPERNICI, Limnological Papers, 24: 61-68.. Поліхети і личинки комах (Chironomidae gen. sp.) і креветка Palaemon elegans відіграють значну роль в живленні в усі сезони. В окремі сезони значення мають краби Rhithropanopeus harrisii, морська трава Zostera marina і амфіподи Marinogammarus olivii. Також у раціоні дорослих бичків відзначалися планктонні ракоподібні (Cyclopidae, Diaptomidae, Daphnia).
Розмноження
Статева зрілість наступає на другому році життя, коли риба досягає довжини 10 см. Нерестує від кінця квітня до початку червня при температурі води 10—13°. Для нересту вибирає мілководдя вздовж берегів. Самиці відкладають від 700 до 2 800 ікринок зеленкуватого кольору, діаметром не менше 2,5 мм до ніш, які самці вигрібають у піску або у намулі під камінням. Ікра розвивається до личинки протягом 2— З тижнів при температурі води 15—16 °C, а ще через 5 днів виходять мальки. На першому році життя рибки досягають 3—5 см, на другому — 6—10 см, на четвертому — 12— 20 см.
Паразити
У бичка-бабки в північно-західній частині Чорного моря відомі 12 видів паразитівKvach Y. (2005) A comparative analysis of helminth faunas and infection of ten species of gobiid fishes (Actinopterigii: Gobiidae) from the North-Western Black Sea. Acta Ichthyologica et Piscatoria, 35(2): 103–110. . До основних паразитів відносяться метацеркарії Cryptocotyle concavum, Cryptocotyle lingua і Pygidiopsis genata, а також нематоди Dichelyne minutus, часто зустрічаються цестода Ligula pavlovskii. Трематоди C. lingua і P. genata здатні заражати людинуYoussef M.M., Mansour N.S., Awadalla H.N., Hammouda N.A., Khalifa R., Boulos L.M. (1987) Heterophyid parasite of man from Idku, Maryat and Manzala Lakes areas in Egypt. J. Egypt. Soc. Parasitol., 17: 474–479.Zimmerman M.R., Smith G.S. (1975) A probable case of occidental inhumation of 1600 years ago. Bull. N.Y. Acad. Med., 51(7): 828–837.. У 1950-х роках біля берегів Таганрозької затоки Азовського моря бичок-бабка був відзначений як хазяїн епізоотичних нематод Tetrameres fissispina і Streptocara crassicauda, які викликали загибель каченятКоваленко И. И. (1960) Изучение цикла развития некоторых гельминтов домашних уток в хозяйствах на Азовском побережье. Доклады АН СССР, 133(5): 1259–1261..
У бичка-вселенця у середньому Дунаї (Словацький сектор) знайдено 9 видів паразитів, серед яких найпоширеніші глохідії молюсків Anodonta anatina, Pseudoanodonta complanata, а також метацеркарії трематод Diplostomum spathaceumOndračková M., Dávidová M., Pečínková M., Blažek R., Gelnar M., Valová Z., Černý J., Jurajda P. (2005) Metazoan parasites of Neogobius fishes in the Slovak section of the River Danube. J. Appl. Ichthyol., 21: 345–349. .
Див. також Бичок-гонець Бичок-головань Бичок-цуцик західний
Література
Посилання
Турянин І. І. «Риби Карпатських водойм» World Conservation Monitoring Centre 1996. Neogobius fluviatilis. 2006 IUCN Red List of Threatened Species. Downloaded on 4 August 2007. Риби вод України / Бичок-бабка (Neogobius fluviatilis (Pallas, 1814)) — Neogobius fluviatilis fluviatilis (Pallas, 1814) — Monkey goby in EOL Digitaler Fischertenatles von Deutschland und Österreich / Neogobius fluviatilis Pallas, 1814 — Flussgrundel — Німецькою