А (кирилиця) — кирилична літера. А, а — в музиці — літерне позначення ноти ля. А (префікс) — приставка в словах іншомовного походження, що означав «проти», «без», «не», наприклад: аморальний (а — проти, — моральний) — против моралі; атеїзм (а — без, — бог) — безбожжя; аргон (а — не, — діяльність) — бездіяльний. А — слово в українській мові: а) сполучник, вживається також у значенні але, та, проте (в діалектах — в значенні і); б) частка питальна або спонукальна для підсилення мови; в) вигук, що передав здивування, переляк, радість, досаду, рішучість та інші почуття. А — знак у при літерному позначенні чисел. А (вітамін) Аденін — один з нуклеотидів. Спілка А Техно-мистецька група А А (Шіґа)
Звуки [а] — неогублений голосний переднього ряду низького піднесення. [ɑ] — Неогублений голосний заднього ряду низького піднесення.
Див. також A — латиничний символ. А̄ (кирилиця) (А з макрон) — буква розширеної кирилиці, яка використовується в евенкському, Мансійському, нанайському, орокскомському, Ульчському, кільдінському, саамському і селькупському алфавітах.