Інце́ст, кровозмішення, іноді кровосумішка ( — нечистий, гріховний) — сексуальний зв'язок між близькими родичами .
Зв'язок, як правило, включає сексуальну активність між людьми, які перебувають у кровній спорідненості (кровноспоріднених), а іноді й між людьми, пов’язаними за родоводом. Він засуджується та вважається аморальним у більшості суспільств, враховуючи те, що це може призвести до підвищеного ризику генетичних розладів у дітей у разі вагітності внаслідок інцестуального статевого акту.
Табу на інцест є одним із найпоширеніших з усіх культурних табу як у теперішньому, так і в минулому суспільствах. Більшість сучасних суспільств мають закони про інцест або соціальні обмеження на близькоспоріднені шлюби. У суспільствах, де це незаконно, інцест дорослих за згодою дехто розглядає як злочин без потерпілого.
Деякі культури поширюють табу на інцест на родичів без кровної спорідненості, наприклад, молочних братів і сестер, зведених братів і сестер, прийомних братів і сестер, хоча іноді з меншою строгістю.Encyclopedia of Love in World Religions – Volume 1 – Page 321, Yudit Kornberg Greenberg – 2008Language and Social Relations – Page 379, Asif Agha – 2007.
Родичі третього ступеня (наприклад, напівтітка, напівплемінник, двоюрідний брат) у середньому мають 12,5% спільної генетичної спадщини, і сексуальні стосунки між ними сприймаються по-різному в різних культурах, від заохочення до соціально прийнятних.The Encyclopedia of Genetic Disorders and Birth Defects – Page 101, James Wynbrandt, Mark D. Ludman – 2009.
Діти від інцесту вважалися незаконнонародженими і вважаються такими в деяких суспільствах і сьогодні. У більшості випадків батьки не мали можливості одружитися, щоб позбутися цього статусу, оскільки інцестні шлюби були і залишаються під забороною.
Загальним обґрунтуванням заборони інцесту є уникнення інбридингу, сукупності генетичних розладів, якими страждають діти батьків, які мають близьку генетичну спорідненість. Такі діти піддаються більшому ризику вроджених вад розвитку, фізичних вад та смерті; цей ризик пропорційний коефіцієнту спорідненості їхніх батьків, мірі того, наскільки тісно батьки пов’язані генетично.
При інцесті виникає ймовірність зустрічі одних і тих самих патологічних генів, і якщо при звичайних (не родинних) шлюбах імовірність народження дитини з серйозним генетичним (вродженим) дефектом чи розумовою відсталістю близька до 3-4%, то при інцесті вона зростає у 5 разів. Однак культурні антропологи відзначили, що уникнення інбридингу не може бути єдиною основою для табу на інцест, оскільки межі заборони інцесту значно відрізняються в різних культурах і не обов’язково таким чином, щоб максимізувати уникнення інбридингу.
У деяких суспільствах, наприклад у Стародавньому Єгипті, брат-сестра, батько-дочка, мати-син, двоюрідний брат-сестра, тітка-племінник, дядько-племінниця та інші поєднання стосунків у царській родині одружувалися як засіб увічнення царського роду.Maurice Godelier, Métamorphoses de la parenté, 2004 Однак загалом у міфології, релігії кровозмішення засуджується і розглядається як гріх, як порушення табу.
Деякі суспільства мають різні погляди на те, що є незаконним або аморальним інцестом. Наприклад, на Самоа чоловікові дозволялося одружуватися зі старшою сестрою, але не з молодшою. Однак статеві стосунки з родичем першого ступеня (тобто з батьком, братом, сестрою чи дитиною) майже повсюдно заборонені.The Tapestry of Culture: An Introduction to Cultural Anthropology, Ninth Ed., Abraham Rosman, Paula G. Rubel, Maxine Weisgrau, 2009, AltaMira Press, p. 101
Термінологія
Слово інцест походить від латинського incestus, що має загальне значення «нечистий, нецнотливий». Воно використовувалося як у загальному латинському значенні (зберігалося протягом середньоанглійського періоду)OED Ancrene Riwle (c. 1225) has Incest‥is bituȝe sibbe fleschliche, where either the generic or the narrow sense may be intended. See also inetymonline.comest, так і у вузькому сучасному значенні.
Похідний прикметник кровозмішний з’являється в XVI ст.Oxford Concise Dictionary of Etymology, T. F. Hoad (ed.) (1996), p. 232 До появи латинського терміна інцест був відомий у давньоанглійській мові як sib-leger (від sibb «спорідненість» + leger «брехати») або mǣġhǣmed (від mǣġ «рідний, батько» + hǣmed «статевий акт»), але з часом, обидва слова вийшли з ужитку.
Такі терміни, як інцестер та інцестуальний використовувалися для опису тих, хто зацікавлений або залучений до сексуальних стосунків із родичами серед людей, тоді як інбридер використовувався щодо подібної поведінки серед нелюдських організмів.
Історія
Античність У Стародавньому Китаї двоюрідним братам і сестрам з однаковими прізвищами (тобто тим, хто народився від братів батька) не дозволялося одружуватися, тоді як тим, хто мав різні прізвища, можна було одружуватися (тобто двоюрідні брати і сестри по матері та по батькові, народжені сестрами батька).
У Персії Ахеменідів шлюби між членами сім’ї, такими як зведені брати і сестри, племінниці та двоюрідні сестри, укладалися, але не вважалися інцестуальними. Однак грецькі джерела стверджують, що шлюби між братом і сестрою і батьком і дочкою нібито мали місце в королівській родині, але залишається проблематичним визначити достовірність цих розповідей. За Геродотом, шах Камбіс II нібито одружився з двома своїми сестрами, Атоссою та Роксаною. Це було б визнано незаконним.
Однак Геродот також стверджує, що Камбіз одружився з донькою Отана Федімою, тоді як його сучасник Ктесій називає Роксану дружиною Камбіса, але вона не згадується як його сестра. Звинувачення проти Камбіса в скоєнні кровозмішення згадуються як частина його «богохульних дій», які були покликані проілюструвати його «божевілля і марнославство». Усі ці повідомлення походять з одного єгипетського джерела, яке було вороже налаштованим щодо Камбіса, і деякі з цих тверджень про «злочини», такі як убивство бика Апіса, підтверджено як хибні, а це означає, що повідомлення про нібито інцест Камбіса є сумнівним.
Кілька єгипетських царів одружилися на своїх сестрах і народили з ними кількох дітей, щоб продовжити королівський родовід. Наприклад, Тутанхамон одружився зі своєю зведеною сестрою Анхесенамон і сам був дитиною інцестуального союзу Ехнатона з невідомою сестрою-дружиною.
Кілька вчених, наприклад Фрієр та інші, стверджують, що шлюби між братами та сестрами були значно поширені серед усіх класів Єгипту в греко-римський період. Численні папіруси та декларації римського перепису засвідчують, що багато чоловіків і дружин були братами і сестрами, одного батька і матері.
Однак також було стверджено, що наявні докази не підтверджують думку про те, що такі стосунки були звичайними.Walter Scheidel. 2004. "Ancient Egyptian Sibling Marriage and the Westermarck Effect", in Inbreeding, Incest, and the Incest Taboo: the state of knowledge at the turn of the century Arthur Wolf and William Durham (eds) Stanford University Press. pp. 93–108Huebner, Sabine R. The family in Roman Egypt: a comparative approach to intergenerational solidarity and conflict. Cambridge University Press, 2013.
Найвідоміші з цих стосунків були в королівській родині Птолемеїв; Клеопатра VII була одружена з двома своїми молодшими братами, Птолемеєм XIII і Птолемеєм XIV, тоді як її мати і батько, Клеопатра V і Птолемей XII, також були братом і сестрою. Арсіноя II та її молодший брат Птолемей II Філадельф були першими в сім'ї, хто брав участь у повноправному шлюбі, що є відхиленням від звичаю.
Союз повнорідних братів і сестер був протизаконним у грецькій і македонській традиціях і заборонений законами принаймні деяких міст.
Вся антична міфологія просякнута інцестуальним мотивом і Едіповим комплексом.
Гемера (денне світло) і Ефір (верхній шар повітря, гірський вітер), будучи братом і сестрою, породили на світ Урана (небо), Гею (землю), Тартара (безодню) і Талассу (море), тобто старших богів першого покоління. З самого початку все живе походить від інцестуального зв'язку брата і сестри. Пізніше, Гея з Ураном породжує гкатонхейрів, циклопів, титанів.
Варто виділити останніх, а саме молодшого сина — Кроноса (спочатку землеробство, пізніше час). Тут і відбувається перше батьковбивство, в якому, до речі, також цікавий факт про взаємодію смерті і життя, страху і краси. З крові й сімені вбитого Урана, які впали у море, виходить Афродіта (краса). Кронос теж не йде від традиції і одружується зі своєю сестрою-титанідою Реєю. Зі страху впасти від рук власних дітей і навчений власним досвідом з батьком він ковтає своїх дітей (Геру, Посейдона, Аїда, Гестію і Деметру) — усіх, крім Зевса. Мати хитрістю залишає його живим. Як наслідок: кастрація батька, десятирічна війна і прихід богів-олімпійців. І знову, верховний бог бере в дружини свою сестру.
Байка «Едіп» з темою ненавмисного інцесту між матір’ю та сином закінчується катастрофою та показує давні табу проти інцесту, оскільки Едіп засліплює себе від огиди та сорому після своїх інцестуальних дій. У «продовженні» Едіпа, «Антігоні», четверо його дітей також покарані за кровозмішення своїх батьків. Інцест з'являється в загальноприйнятій версії народження Адоніса, коли його мати Мірра займається сексом зі своїм батьком Кініром під час свята під виглядом повії.
У Стародавній Греції спартанський цар Леонід I, герой легендарної битви при Фермопілах, був одружений зі своєю племінницею Горго, дочкою свого зведеного брата Клеомена I. Грецький закон дозволяв шлюб між братом і сестрою, якщо вони мали різних матерів: наприклад, деякі звіти говорять, що Ельпініка деякий час була одружена зі своїм зведеним братом Кімоном.
Інцест згадується й засуджується в книзі VI Енеїди Вергілія: hic thalamum invasit natae vetitosque hymenaeos «Цей вторгся в кімнату доньки і здійснив заборонений статевий акт».
Римське цивільне право забороняло шлюби в межах чотирьох ступенів спорідненняPatrick Colquhoun, A Summary of the Roman Civil Law, Illustrated by Commentaries on and Parallels from the Mosaic, Canon, Mohammedan, English, and Foreign Law (London: Wm. Benning & Co., 1849), p. 513-4 але не мало ступенів споріднення щодо шлюбу. Римські цивільні закони забороняли будь-які шлюби між батьками та дітьми, як у висхідній, так і в низхідній лінії ad infinitum. Усиновлення вважалося таким же, як спорідненість, оскільки прийомний батько не міг одружитися з неемансипованою донькою чи онукою, навіть якщо усиновлення було розірвано.
У Стародавньому Римі інцестуозні союзи не заохочувалися і вважалися nefas (такими, що йдуть проти законів богів і людей). 295 року нашої ери інцест був прямо заборонений імператорським едиктом, який поділив поняття інцесту на дві категорії нерівної тяжкості: incestus iuris gentium, який застосовувався як до римлян, так і до неримлян в Імперії, та incestus iuris civilis, які стосувалися лише римських громадян.
Тому, наприклад, єгиптянин міг одружитися на тітці, а римлянин – ні.
Незважаючи на те, що інцест був неприйнятним у Римській імперії, римський імператор Калігула, за чутками, мав сексуальні стосунки з усіма трьома своїми сестрами (Юлією Лівіллою, Друзіллою та Агріппіною Молодшою).
Імператор Клавдій, стративши свою попередню дружину, одружився з дочкою свого брата, Агріппіною Молодшою, і змінив закон, щоб дозволити незаконний шлюб. Закон, що забороняє одружуватися з дочкою сестри, залишився. Табу на інцест у Стародавньому Римі демонструє той факт, що політики використовували звинувачення в інцесті (часто фальшиві звинувачення) як образи та засіб політичного позбавлення прав.
У скандинавській міфології є теми шлюбу між братом – сестрою, яскравим прикладом є шлюб між Ньордром та його неназваною сестрою (можливо, Нертус), батьками Фрейї та Фрейра. Локі, у свою чергу, також звинувачує Фрейю та Фрейра у сексуальних стосунках.
Біблія Відповідно до біблійного вчення, можна припустити, що перший інцест на Землі скоєно дітьми Адама і Єви. Їх кровозмісний союз був вимушеним і визнаний церквою священним, не злочинним.