Секс ( — стать) — категорія інтимних практик, спрямована на задоволення сексуального потягу (у вузькому сенсі коїтус), що забезпечує статеве розмноження, одна з фізіологічних потреб організму. Здорова сексуальна активність (мастурбація, гетеро- чи гомо-практика за згодою та з заходами безпеки повнолітніх людей) приносить сексуальне задоволення та користь для здоров'я. Сексуальна активність зазвичай виконується внаслідок сексуального збудження та проходить ряд послідовних фаз. Сексуальна активність включає поведінку та дії, які мають на меті пробудити сексуальний інтерес або покращити сексуальне життя іншої людини, наприклад, стратегії пошуку або залучення партнерів (залицяння), або особисті взаємодії (прелюдія).
Секс людини має соціологічні, когнітивні, емоційні, та біологічні аспекти. Він включає в себе , інтимність та обмін емоціями, фізіологію репродуктивної системи, сексуальний потяг, статевий акт та інші сексуальні практики.
Секс за згодою — сексуальна активність, в якій усі задіяні погодилися брати участь і досягли віку, з якого вони можуть дати згоду. Якщо сексуальні дії чинять під дією сили чи примусу, це вважається зґвалтуванням або іншою формою сексуального насильства.
У різних культурах і країнах різноманітні сексуальні дії можуть бути законними чи незаконними з огляду на вік, стать, сімейний стан чи інші фактори, суперечити соціальним нормам чи загальноприйнятій сексуальній моралі. У деяких культурах секс вважається прийнятним лише в шлюбі, тоді як дошлюбний і позашлюбний секс є табу. Деякий секс є незаконним або в усьому світі. Два приклади кримінальних злочинів у більшості юрисдикцій — це сексуальне насильство та сексуальні дії з особою, яка не досягла віку сексуальної згоди.
Незахищений секс є причиною вагітності та інфікування хворобами, що передаються статевим шляхом (зокрема, ВІЛ\СНІД).
Етимологія Слово «секс» в українській мові — запозичення з англійської, де воно також має значення «стать». Слово є наслідком скорочення словосполучення «sexual intercourse» (досл. «статевий акт») і уперше ужито в цьому значенні у 1929 році англійським письменником Д. Г. Лоуренсом. Англійське sex (у значенні «стать») походить через середньоанглійське sexe і старофранцузьке sexe від латинського sexus («стать»). Це слово утворене від дієслова secare («розділяти», «сікти») і буквально значить — «поділ», «розсічення»Етимологічний словник української мови : у 7 т. — К. : Наукова думка, 1982—2009. (пор. рос. «пол» — буквально «половина»). Таким чином, слово «секс» первісно є пов'язаним з ідеєю розділення на статі.
Типи Секс можна класифікувати кількома способами. Деякі практики можуть передуватися або виключно складатися з прелюдії. Дії за участю однієї людини (аутоеротизм) можуть включати сексуальні фантазії або мастурбацію. Якщо залучено дві людини, вони можуть займатися вагінальним сексом, анальним сексом, оральним сексом або сексом без проникнення. Сексуальне проникнення між двома людьми включає зокрема статевий акт. Якщо в сексі бере участь більше двох осіб, це називають груповим сексом. Аутоеротична сексуальна активність може включати використання вібраторів, фалоімітаторів, анальних пробок та інших секс-іграшок, хоча ці пристрої також можна використовувати з партнером(-кою).
Секс може бути класифікований за статтю й сексуальною орієнтацією учасників та за їхніми стосунками. Стосунки можуть бути шлюбними, інтимними партнерами, випадковими сексуальними партнерами або анонімами. Сексуальна діяльність може розглядатися як звичайна або альтернативна, включаючи, наприклад, фетишизм або БДСМ.
Фетишизм може набувати багатьох форм, у тому числі бажання мати певні частини тіла (парціалізм), наприклад груди, пупки чи стопи. Деякі аутоеротичні практики можуть бути небезпечними. До них відносяться аутоеротична асфіксія і самокабала. Потенціал отримання травми або навіть смерті, який існує під час залучення до партнерських версій цих фетишів (удушення та зв'язування, відповідно), різко зростає в аутоеротичному випадку через ізоляцію та відсутність допомоги у разі виникнення проблеми.
Стратегії парування людей
В еволюційній психології та біхевіористській екології стратегії парувування людей (мається на увазі утворення пар) — це набір поведінки, що використовується особами для залучення, вибору та утримання партнерів. Стратегії парування збігаються з репродуктивними стратегіями, які охоплюють ширший набір поведінки, включаючи час відтворення та компроміс між кількістю та якістю нащадків.
Порівняно з іншими тваринами, людські стратегії парувування є унікальними у зв'язку з такими культурними змінними, як інститут шлюбу.Low, B. S. (2007). Ecological and socio-cultural impacts on mating and marriage . Oxford Handbook of Evolutionary Psychology, 449. Люди можуть шукати інших з наміром встановити довгострокові інтимні стосунки, шлюб, випадкові стосунки чи дружбу. Людське бажання дружити є одним із найсильніших людських потягів. Це вроджена особливість людської природи і може бути пов'язана зі статевим потягом. Процес парувування людини охоплює соціальні та культурні процеси, за допомогою яких одна особа може зустрітися з іншою для оцінки придатності, процес залицяння та процес формування міжособистісних стосунків. У шлюбній поведінці однак можна знайти спільні риси між людьми та тваринами.
Цикл сексуальних реакцій людини
Фізіологічні реакції під час сексуальної стимуляції однакові як для чоловіків, так і для жінок, і проходять чотири фази.
Під час фази збудження збільшується м'язова напруга і приплив крові до геніталій і навколо них, частішає серцебиття і дихання, підвищується артеріальний тиск. Чоловіки і жінки відчувають «сексуальний рум'янець» на шкірі верхньої частини тіла та обличчя. У жінок виділяється вагінальний, а клітор ерегує. У чоловіків ерегує пеніс. Під час фази плато частота серцевих скорочень і м'язова напруга зростають. Сечовий міхур чоловіка закривається, щоб запобігти змішуванню сечі зі спермою. Клітор жінки може злегка втягнутися, з'являється більше секрету, вульва набрякає, вагінальні м'язи напружуються і вагіна зменшуються в діаметрі. Під час фази оргазму дихання стає надзвичайно прискореним, а м'язи тазу починають серію ритмічних скорочень. І чоловіки, і жінки переживають швидкі цикли скорочення м'язів нижнього тазу, а жінки відчувають скорочення вагіни; цей досвід описують як надзвичайно приємний, проте приблизно 15 % жінок ніколи не відчувають оргазму. Під час фази розслаблення м'язи розслабляються, кров'яний тиск падає, і тіло повертається до стану спокою. Жінки не мають рефрактерного періоду і тому можуть відчувати додатковий оргазм або кілька оргазмів незабаром після першого, проте деякі джерела стверджують, що і чоловіки, і жінки мають рефрактерний період, оскільки жінки також можуть відчувати короткий період після оргазму, коли подальша сексуальна стимуляція не викликає збудження. Цей період довший у чоловіків, ніж у жінок.
Сексуальна дисфункція — це нездатність емоційно або фізично реагувати на сексуальну стимуляцію так, як це передбачено для середньої здорової людини; це може впливати на різні стадії циклів сексуальних реакцій (збудження плато оргазм та розслаблення).Kontula, O & Mannila, E (2009). Sexual Activity and Sexual Desire. Routledge, 46(1). retrieved 20 August 2012, from here. У медіа сексуальну дисфункцію часто асоціюють із чоловіками, хоча вона частіше спостерігається у жінок (43 %), ніж у чоловіків (31 %).
Форми сексуального життя
Полюції Природна мимовільна (найчастіше відбувається під час сну і часто супроводжується сновидіннями) еякуляція у юнаків і чоловіків. Може виникати при довгому сексуальному утриманні.
Мастурбація Форма задоволення сексуального потягу шляхом подразнення власних ерогенних зон (в основному так званих безумовних ерогенних зон, до яких належать геніталії, але можуть стимулюватися й інші ерогенні зони: анус, груди).
Петинг Стимуляція (поверхова чи глибока) різних ерогенних зон поцілунками, обіймами, дотиками, тертям при виключенні генітального сексу. Ця форма займає проміжне положення між мастурбацією і генітальним сексом.
Фінгеринг Стимуляція пальцем руки вульви, голівки та каптура клітора, вагіни або ануса жінки (або ануса чоловіка). Фінгеринг може бути частиною мастурбації, гетеро- чи гомосексуальної практики. Він не включає стимуляцію іншим об'єктом, крім пальця.
Статевий акт Основною формою сексуального життя у більшості людей є статевий акт (коїтус): фрикції пеніса у вагіні. За тривалістю коїтус ділять на швидкий і продовжений, за ступенем завершеності — на завершений, передчасно завершений, незавершений і перерваний. Існує безліч позицій і ситуацій, в яких може здійснюватися статевий акт.
Замісні форми коїтусу Замість або на додачу до статевого акту використовують замісні форми коїтусу: вестибулярний секс (тертя пеніса об вульву без вагінального проникнення), міжбедренний секс (вікхаріта), нарвасадата (введення пеніса між грудей).
Анальний секс При проникаючому анальному сексі пеніс вводиться в анальний отвір партнера (протилежної або тієї ж статі). Анілінгус — стимуляція задньопрохідної області язиком або губами. Можливі також анальний фінгеринг та анальний фістинг, використання анальних секс-іграшок.
Фелчинг Сексуальна практика, при якій один з партнерів після статевого акту висмоктує сперму з анусу або вагіни. Уперше термін «фелчинг» з'явився в Оксфордському словнику 2003 року .
Оральний секс При орально-генітальних контактах сексуальне збудження і задоволення досягається пестощами геніталій ротом, язиком або зубами. Оральний секс може як доповнювати інші, так і бути єдиною формою сексуальних відносин. Існують види орально-генітальних контактів: Кунілінгус — сексуальна стимуляція голівки та каптура клітора і вульви загалом губами, язиком та ротом. Феляція (мінет) — вплив на пеніс ротом, язиком, зубами або горлом. Іррумація — виконання активних рухів пенісом в ротову порожнину і горло партнера. Teabagging — переміщення мошонки в ротову порожнину партнера.
Метою орального сексу може бути не тільки отримання сексуального задоволення, але і демонстрація переваги над партнером, його приниження; особливо це характерно для соціальних низів і кримінального середовищаДерягин Г. Б. Криминальная сексология. Курс лекций для юридических факультетов. М., 2008. С. 77. ISBN 978-5-93004-274-0..
Психологічні аспекти Сексуальна активність може знизити артеріальний тиск і загальний рівень стресу. Це допомагає зняти напругу, підняти настрій і, можливо, створити глибоке відчуття розслаблення, особливо в посткоїтальний період. З біохімічної точки зору, секс викликає вивільнення окситоцину та ендорфінів і зміцнює імунну систему.
Мотивація Люди займаються сексуальною активністю з будь-якої з безлічі можливих причин. Хоча основною еволюційною метою сексуальної активності є розмноження, дослідження студентів коледжу припустили, що люди займаються сексом із чотирьох загальних причин: «фізичний потяг», як «засіб досягнення мети», посилення «емоційного зв'язку» та послаблення «почуття незахищеності».
У ряді видів, таких як бонобо та дельфіни, секс, як і у людей, є частиною соціальної взаємодії та, окрім репродуктивної функції, відіграє важливу роль у інтимності, стосунках між парами та добробуті, а також у фізичному та психічному здоров'ї.M. Del Giudice: Sex, attachment, and the development of reproductive strategies. In: Behavioral and Brain Sciences. 2009, Band 32, Nr. 1, doi:10.1017/S0140525X09000016.L. M. Diamond, D. M. Huebner: Is good sex good for you? Rethinking sexuality and health.In: Social and Personality Psychology Compass. 2012, Band 6, Nr. 1, S. 54-69, doi:10.1111/j.1751-9004.2011.00408.x.