Степан Тимофійович Голубєв (, 6 листопада 1848, с. Ардатовка, Російська імперія — 22 листопада 1920) — російський церковний історик, професор Київської духовної академії та Київського університетуЗвід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — Кн. 1. –Ч. 1. — Київ. — А — Л. — 608 с.. Батько монархічного діяча Володимира Голубєва і архієпископа Гермогена (Олексія Голубєва).

Життєпис Народився в селі Ардатовка Нижньоломовського повіту Пензенської губернії (Туймазинський район Башкортостану РФ). Його батьком був протоієрей Тимофій Голубєв.

У 1858—1894 рр. він навчався в Нижьоломовському духовному училищі.

У 1864—1870 р. — в Пензенській духовній семінарії.

У 1870—1874 рр. освіту здобув у Київській духовній академії.

Друкувати свої твори почав з 1872 р., опублікував свою роботу «Опис і тлумачення дворянських гербів південноросійських прізвищ в творах духовних письменників XVII ст.» в працях Київської духовної академії (), і отримав за неї Євгенієво-Румянцевську премію. 24 травня 1874 р. він був затверджений у ступені кандидата богослов'я з правом отримання магістерського ступеня без нового усного випробування за успіхи в навчанні та за працю «Петро Могила і Ісайя Копинський: Вступ Петра Могили на Київську митрополію та його відношення до Ісаї Копинського» ().

27 вересня 1874 р. став приват-доцентом на кафедрі російської церковної історії Київської духовної академії.

15 вересня 1883 р. отримав ступінь магістра богослов'я за працю: «Київський митрополит Петро Могила і його сподвижники» (, , 1883 р.). Ця робота була високо оцінена, і за неї він отримав половинну Уваровської і Макарівської премії Священного Синоду РПЦ МП.

З 15 лютого 1884 р. перебував штатним доцентом на кафедрі історії та викриття російського розколу.

5 березня 1885 р. його було обрано приват-доцентом Київського університету Святого Володимира на кафедру церковної історії.

У 1887 р. одружився з дочкою професора П. Терновського Олені Пилипівні Терновській.

З 1891 р. був виконуючим обов'язки екстраординарного професора Київського університету і був затверджений на цій посаді 8 жовтня 1899 р..

У 1898 році вийшов його другий том праці «Київський митрополит Петро Могила і його сподвижники», тоді ж удостоєний Уваровської і Макарівської премій.

17 березня 1899 р. удостоєний ступеня доктора церковної історії за клопотанням Ради Казанської духовної академії. Від 1899 р. був ординарним професором Київської духовної академії, з 1900 року — заслуженим ординарним професором, від того ж року також ординарним професором Київського університету. Публікував багато робіт з історії малоросійської і західноросійської церкви, рецензії на праці інших досліджень у різних наукових виданнях.

У 1906 р. брав участь в засіданнях «Передсоборної присутності», де виступав за відновлення патріаршества.

29 грудня 1908 р. був обраний членом-кореспондентом Російської академії наук на відділенні російської мови та словесності. З того ж 1908 р. — дійсний статський радник.

Автор досліджень з історії Київської духовної академії, церковного і культурного життя України XVI—XVIII ст..

Професор Голубєв був затятим противником українства. Як розповів у спогадах Олександр Лотоцький, професор Голубєв надіслав до Синоду заяву про «неблагонадійність» Василя Біднова і на доказ цього — написаний Василем Олексійовичем лист українською мовою. Лист не містив нічого «крамольного», «злочином» була його мова Лотоцький Олександр. Сторінки минулого. — Варшава, 1932. — T. l. — C. 127..

Після Жовтневого перевороту 1917 р. брав участь в обговоренні проектів з розвитку богословської освіти.

Помер у м. Києві 22 листопада 1920 р. і похований у Києві на верхньому кладовищі Флорівського монастиря на Замковій горі.

Був членом Історичного товариства Нестора-літописця, Товариства історії і старожитностей російських, Київського товариства старожитностей і мистецтв, Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва, Київської археографічної комісії, Київського церковно-історичного та археологічного товариства при Київській духовній академії, почесним членом Пензенського історико-статистичного та археологічного комітету та інших наукових товариств, також був членом Київського клубу російських націоналістівКальченко Т., «Киевский клуб русских националистов », «Большая энциклопедия русского народа». .

Нагороди Орден святої Анни 2-го ступеня, Орден святого Володимира 3-го ступеня, Орден святого Станіслава 1-го ступеня.

Праці Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. Т.1. Киев, 1883., том 1 — РГБ Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. Т.2. Киев, 1898., том 2 — РГБ (otr_mogila_v_1/golubev_kievskij_mitropolit_potr_mogila_v_1.pdf T. 2, Національна історична бібліотека України) История Киевской духовной академии. Вып. 1, Киев, 1886 г. Материалы для истории западно-русской церкви (XVIII стол.), Киев: тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1895 Отзыв о сочинении г. Вишневского: Киевская академия в первой половине XVIII века (рукопись), Киев: тип. И. И. Горбунова, 1900 Киевская академия в конце 17 и начале 18 столетий, Киев: тип. И. И. Горбунова, 1901 Отзыв о сочинении В. О. Эйнгорна: Очерки из истории Малороссии в XVII в. — 1. Сношения малороссийского духовенства с московским правительством в царствование Алексея Михайловича: Санкт-Петербург: тип. Имп. Акад. наук, 1902 Несколько страниц из новейшей истории Киевской духовной академии: (Ответ проф. Голубева проф. Титову и беседы его с разными лицами по вопросам ученым, учеб. и житейским), Киев: тип. И. И. Горбунова, 1907 Отзыв о книге свящ. Н. Шпачинского: «Киевский митрополит Арсений Могилянский и состояние Киевской митрополии в его правление (1757—1770 гг.)» (Киев, 1907 г.), Москва: Имп. О-во истории и древностей рос. при Моск. ун-те, 1909 Голубев С. Т. Историко-топографические изыскания и заметки о древнем Киеве. Статья 1. Существовала-ли в Киеве на старом городе церков св. Никиты, относимая к великокняжеской эпохи? / С. Т. Голубевъ. – Киев : Тип. И. И. Горбунова, 1899. – 26 с. Голубев С. Т. Спорные вопросы о древней топографии Киева / С. Т. Голубев. – Киев : Тип. Акц. об-ва ”Петр Барский в Киеве”, 1910. – 32 с. Голубев С. Т. О древнейшем плане города Киева 1638 года / С. Т. Голубев. — Киев : Тип. Император. ун-та св. Владимира, 1898. – 79 с., 4 л. ил. Голубев С. Т. Старый корпус Киевской академии (Мазепин) и его ”репарация” при архиепископе Рафаиле Заборовском / проф. С. Т. Голубев. — Киев : Тип. Акц. Общ. ”Петр Барский в Киеве”, 1913. – 50 с., 7 л. ил.

Примітки

Джерела та література Дзюба О. М. Голубєв Степан Тимофійович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; відп. ред. Л.А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К.: НБУВ, 2017. – С. 103-104. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 Дзюба О.М. Голубєв Степан Тимофійович //

Посилання Биография и библиография, сайт «Богослов.ru» Полный православный богословский энциклопедический словарь, изданный в Санкт-Петербурге в 1913 году, издательством Петра Сойкина том 1