Галина Іванівна Петросаня́к (1969, Черемошна, Верховинський район, Івано-Франківська область) — українська поетка, перекладачка, літературознавиця.
Біографія Вивчала німецьку філологію.
З 1991 року — авторка текстів івано-франківських музичних формацій «Старий Станиславів» та «Rara avis».
Авторка збірок поезій «Парк на схилі» (1996), «Світло окраїн» (2000), «Спокуса говорити» (2008), «Політ на повітряній кулі» (2015), «Екзофонія» (2019). Вірш з першої збірки удостоєний Премії Бу-Ба-Бу «За найкращий вірш року».
Вела літературну студію при обласній організації Національної Спілки письменників України.
До 2016 року мешкала в Івано-Франківську.
Перекладає з німецької мови. Серед перекладів — "Сонети до Орфея" Райнера Марії Рільке (2022), автобіографічний роман Александра Ґранаха «Ось іде людина» (2012), автобіографія Соми Морґенштерна «В інші часи. Юні літа у Східній Галичині» (2019), оповідання Ганса Коха (2016), роман Андре Камінського "Наступного року в Єрусалимі" (2021), роман Лео Перуца "Уночі під кам'яним мостом" (2024) та ін.
2022 з чотирьма українськими колегами розділила Літературну перекладацьку премію землі Північний Рейн-Вестфалія – Straelener Translation Prize.
У 2001 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Поетика художньої прози Йозефа Рота». Була стипендіаткою австрійського уряду.
У 2007 році стала лавреаткою премії Губерта Бурди, що присвоюється у Німеччині східноєвропейським лірикам.
Вірші перекладалися французькою, німецькою, польською, англійською, російською та білоруською мовами.
Авторка книжки оповідань «Не заважай мені рятувати світ» (2019), роману "Вілла Анемона" й збірки есеїв "Наш сусід Альберт Гофман".
2022 у швейцарському видавництві Der gesunde Menschenversand вийшла збірка віршів "Exophonien" у перекладах німецькою мовою.
З 2016 року Петросаняк мешкає у Швейцарії.
Твори
«Парк на схилі» (1996), «Світло окраїн» (2000), «Спокуса говорити» (2008).
Музичний диск «Сестро» (2011) разом з Олександром Фразе-Фразенком. «Політ на повітряній кулі» (2015) «Екзофонія» (2019) «Не заважай мені рятувати світ» (2019) "Вілла Анемона" (2021) "Наш сусід Альберт Гофман" (2022). "Матриґан" (2024).
Примітки
Література Галина Петросаняк. «Все найважливіше надзвичайно просте…», Критика, Рік XI, Число 12 (122), 2007. Микицей М. «Спокуса говорити» та насолода прочитання: [про кн. Г. Петросаняк «Спокуса говорити» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2008)] / М. Микицей // Сучасність. — 2009. — № 1—2. — С. 295—296. Хопта С. Естетика незбагненності або Міфологенами невидимих ліній: [про вірші із кн. Г. Петросаняк «Спокуса говорити»] / С. Хопта // Станіславська газета. — 2008. — 12 черв. (№ 23). — С. 6. Карп'юк В. «Спокуса говорити» про Галину Петросаняк: [про кн. «Спокуса говорити»] / В. Карп'юк // Західний кур'єр. — 2008. — 5 черв. (№ 21). — С. 15.
Посилання
Галина Петросаняк на сайті Потяг 76 Галина Петросаняк, інтерв'ю, розмовляв Юрко Іздрик Галина Петросаняк: «Я не є дуже публічною людиною» Галина Петросаняк: Вірші на сайті часопису Ї Галина Петросаняк: Вірші в Антології Станіслав II Галина Петросаняк на сайті Живі голоси: Вірші (читає авторка) Рецензія на книжку Спокуса говорити Галина Петросаняк: Вірші на сайті Зпросоння https://www.google.com/search?client=firefox-b-d&q=збруч+галина+петросаняк https://menschenversand.ch/produkt/halyna-petrosanyak-exophonien/