Марсел Ґіллес Йозеф Міннарт (, 12 лютого 1893, Брюгге, Бельгія — 26 жовтня 1970, Утрехт, Нідерланди) — бельгійський і голландський астроном, член Нідерландської (Амстердам), Бельгійської (Брюссель) і багатьох інших академій наук.

Життєпис У 1914 закінчив Гентський університет за спеціальністю біологія, потім вивчав фізику і математику в Лейденському університеті. У 1916—1918 викладав фізику в Гентському університеті. Під час Першої світової війни Міннарт був прихильником Фламандської громади і прийняв заміну французької мови нідерландською в період німецької окупації. У зв'язку з цим після закінчення війни він був змушений втекти з Бельгії. У 1918 Міннарт став працювати в Утрехтському університеті в Нідерландах, там він проводив фотометричні дослідження. В Утрехті він зацікавився астрономією і вивченням Сонця, спеціалізувався на спектроскопії та вивченні зоряних атмосфер. З 1920 працював в обсерваторії Утрехтського університету (у 1937—1963 — професор астрономії університету і директор обсерваторії). У 1942—1944 був в'язнем фашистського концтабору.

1937 року Міннарта призначено директором зоряної обсерваторії Сонненборг в Утрехті і професором астрономії в університеті. 1940 року він видав свій знаменитий «Атлас сонячного спектра Утрехта», а 1941 року вивів функцію Міннарта, яка використовується для оптичних вимірювань небесних тіл.

У період німецької окупації Нідерландів під час Другої світової війни Міннарт був запроторений у в'язницю через свої антифашистські погляди. Під час ув'язнення він викладав фізику і астрономію іншим ув'язненим. Після закінчення війни став одним із засновників математичного центру в Амстердамі.

Науковий внесок Основні наукові роботи відносяться до сонячної фізики. Виконав низку досліджень лінійчастого і неперервного спектра Сонця, результатом яких став виданий 1940 року фундаментальний фотометричний атлас сонячного спектра для діапазону довжин хвиль 3332-8771 Å (спільно з Д. Мюлдерсом і Я. Хаутгастом) і таблиці сонячних фраунгоферових ліній для діапазону 2935-8770 Å (спільно з Ш. Мур-Сіттерлі і Я. Хаутгастом). Розробив метод кількісного аналізу атмосфер Сонця і зір за їхніми спектрами за допомогою кривих росту, які пов'язують число атомів, що беруть участь в утворенні лінії поглинання, з інтенсивністю лінії. Цей метод вперше дозволив отримати кількісні оцінки хімічного вмісту елементів у атмосферах зір і деякі фізичні параметри атмосфер. Виконав кількісний аналіз неперервного спектра корони і спектра хромосферних спалахів.

Міннарт був різносторонньо розвиненою людиною і крім усього іншого цікавився бульбашками і музичною природою звуків, що створюються проточною водою. У 1933 він розв'язав задачу про акустичну частоту резонансу окремої бульки у воді (так званий резонанс Міннарта).

Автор ряду широко відомих науково-популярних книг з астрономії та фізичної метеорології. Однією з галузей досліджень Марселя Міннарта був вплив атмосфери на світло і образи. 1954 року вийшла його класична книга з цієї теми «Світло і колір у природі». Особливого визнання заслуговує діяльність Міннарта по зміцненню дружніх зв'язків між астрономами різних країн; протягом багатьох років він очолював комісію Міжнародного астрономічного союзу з обміну між астрономами.

Відзнаки і нагороди Золота Медаль Королівського Астрономічного товариства (1947) Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського Астрономічного Товариства (1951) Премія ім. Жансена Французького Астрономічного Товариства (1966)

На його честь названі: Астероїд 1670 Міннарт. Кратер Міннарт на Місяці . Один із корпусів університетського містечка в Утрехті.

Посилання

Short biography by Leo Molenaar Bruce Medalists website