Владислав Галицький (, 1850, Микульчиці — після 1939) — львівський архітектор.
Біографія У 1869—1875 роках навчався у Львівській технічній академії. Як стипендіат два роки перебував у Римі. У 1877—1880 роках асистент професора Машковського на кафедрі нарисної геометрії Львівської політехніки. Згодом — на кафедрі архітектури у Юліана Захаревича. Від 4 січня 1879 по 1881 рік був членом Політехнічного товариства у Львові.Sprawozdania ze zgromadzeń tygodniowych // Dźwignia. — 1879. — № 1. — S. 3; Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877–1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 88. У міжвоєнне десятиліття працював міським архітектором міста Ясло Підкарпатського воєводства. За іншими ж даними — мав там приватне бюро на вулиці Уєйського, а згодом — у Познані на вул. Вали королеви Ядвіги, 3. Працював у різних напрямках історизму, а згодом — модерну. Збудував у Львові низку споруд, спроєктував будівлі у різних містах Західної Галичини. Входив до складу журі конкурсу на проєкт українського театру на нинішній площі Шашкевича у Львові (1905).Левицький К. Чому припізнилася у нас перед світовою війною будова українського театру у Львові? // Діло. — 1937. — 4 листопада. — № 243 (14787). — С. 3.
Будівлі Будинок у Львові на вулиці Листопадового чину, 14 (1880). Керував реставрацією костелу львівського бернардинського монастиря у 1883—1884 рокахВуйцик В. С. Бернардинський монастир у Львові. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 94. — ISBN 966-95066-4-13.. Будинок спортивного товариства «Сокіл» на розі нинішніх вулиць Дудаєва і Ковжуна (1887, співавтор Альфред Каменобродський). Каплиця Барчевських на Личаківському цвинтарі (1887). Нереалізований конкурсний проєкт Галицької ощадної каси у Львові (1888)Gmach Galicyjskiej kasy oszczędności we Lwowie // Architekt. — 1900. — № 1. — S. 10. . «Білий монастир» у місті Новий Сонч, Польща (1890-ті). Курзал при джерелі «Марія» у Трускавці (1896). Палац у селі Тулиголове Львівської області, відомий як «Палац балів»; скульптор Петро Гарасимович (1898—1899)Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 166. — ISBN 978-83-7543-009-7. . Греко-католицька церква Вознесіння Господнього в місцевості Знесіння у Львові (1897—1901). Хрестоподібна в плані церква з одним центральним куполом збудована з цегли, зовні обличкована грубо обробленим пісковиком. Поєднує елементи романського та готичного стилівВуйцик В. С. Церкви Знесіння. Церква Вознесіння Господнього. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 73—75. — ISBN 966-95066-4-13.. Реконструкція палацу Дідушицьких на нинішній вулиці Лисенка, 15 у Львові (1902—1904). Споруджено третій поверх із мансардним дахом у стилі французького неоренесансу. До бічного крила добудовано двоповерхову офіцинуСмірнов Ю. Палац на Курковій // Галицька брама. — 2007. — № 11—12 (155—156). — С. 24.. Первісний проєкт будівлі Галицького музичного товариства в необароковому стилі (1905). Планувалось розміщення консерваторії і концертного залу, а частина будинку мала використовуватись як дохідний дім. Будівництво розпочато, однак наступного року його продовжено за проєктом, переробленим у сецесійному стилі Владиславом Садловським. Нині це дім Львівської обласної філармонії. Дім Політехнічного товариства на нинішній вулиці Дудаєва, 9 (1906, співавтор Вінцент Равський-молодший, скульптор Едмунд Плішевський). Від 1880-х років Владислав Галицький керував реставраційними роботами при колишньому монастирі кармелітів босих, що на вулиці Винниченка, 22. За його проєктом 1887 року виконано нові дубові сталлі у пресбітерії. На початку XX століття відреставровано головний фасад, а в південному мурі влаштовано грот зі фіґурою Матері Божої. 1906 року виконав проєкт пізніше реалізованої південної вежі. Одночасно було відреставровано давнішу північну. Вежі отримали нові необарокові завершенняСмірнов Ю. Храм Святого Архістратига Михаїла (колишній костел кармелітів босих) // Галицька брама. — 2011. — 5-6 (197—198). — С. 36.. Житлові будинки для потреб Товариства взаємодопомоги католицьких священників на нинішній вулиці Єфремова, 47 та 49 у Львові (1906). Палац у селі Сяри поблизу міста Горлиці в Польщі (1912).
Примітки
Джерела