Магніфікат BWV 243 — твір Й. С. Баха, скомпонований 1723 року на латинський текст, в основі якого — Євангеліє від Луки. У 1732–1735 роках Бах переробив твір, зокрема змінив тональність з мі-бемоль мажор на ре мажор, у цій версії виконується в основному на сьогодні (первісна версія у каталозі BWV 243 значиться під номером 273а). Твір є дуже урочистим за своїм характером, і передбачає досить великий склад виконавців: п'ятиголосний хор (SSATB), 3 труби, 2 гобої, 2 гобої д'амур, струнні, литаври i basso continuo.
Структура Магніфікат складається з 12 частин: 5 хорів, 5 арій, тріо і дуету. Цілісний твір надзвичайно компактний і динамічний, позбавлений речитативів (що незвично для творчості Й. С. Баха). В заключному хорі використовується матеріал зі вступного хору, що надає твору структуру арки. Версія мі-бемоль мажор (BWV 243a) містить ще чотири частини.
Повний перелік частин твору виглядає так: Magnificat anima mea Dominum — хор Et exsultavit spiritus meus — арія для альта Vom Himmel hoch (BWV 243a) — хорал Quia respexit humilitatem ancillae suae — арія для сопрано Omnes generationes — хор Quia fecit mihi magna qui potens est — арія для баса Freut euch und jubiliert (BWV 243a) — хорал Et misericordia — duet na tenor i альта Fecit potentiam bracchio suo — хор Gloria in excelsis (BWV 243a) — хор Deposuit potentes de sede — арія для тенора Esurientes implevit bonis — арія для альта Virga Jesse floruit (BWV 243a) — дует для сопрано і баса Suscepit Israel puerum suum — тіро для двох сопрано і альта Sicut loctus est ad patres nostros — хор Gloria Patri, gloria Filio, gloria et Spiritui Sancto — хор
Посилання
Magnificat — Omnes generationes — number symbolism (YouTube Video)