Чертіжне (Чертижне) () — село в Словаччині, Меджилабірському окрузі Пряшівського краю. Розташоване в північно-східній частині Словаччини біля кордону з Польщею.
Назва Старожили посилаючись на знищену хроніку розповідають про пана, який вирушив на полювання із слугою, якого звали Чертеж. Пан попросив слугу, щоб ввечері по нього повернувся. Потемніло і слузі біля дерева привіділася дика свиня, вистрелив і випадкого вбив пана. Слугу судили але звільнили, бо не вбив пана нароком. Від імені слуги назвали село Чертижним.
Географія Село розташоване в північній частині східної Словаччини біля польського кордону, у північній частині Низьких Бескидів в долині річки Лаборець біля її джерела. Також протікає річка Чертижнянка.Čertižnianka
На півночі межує з польським кордоном та селом Яслиська, на сході та півдні з селом Габура, на заході з селом Дрічна, яке належить до кадастру села Владича. На південь веде єдина дорога з асфальтовим покриттям до окружного центру, на північ польова дорога через покинуті села Черемха та Липовець до Яслиськ.
Висота в центрі села 452 метрів, в кадастрі від 420 до 830 метрів над рівнем моря.
Історія Давнє лемківське село. Уперше згадується у 1431 році.
Пам'ятки У селі є греко-католицька церква Вознесіння Господнього з 1928 року з дерев'яним вівтарем з початку 18 століття. Біля церкви є цвинтар, на якому поховані Адольф Добрянський (встановлена пам'ятна надмогильна плита), Юлій Ставровський-Попрадов, Іріней Ханат, Василь Зозуляк та інші.
У селі є також руїни господарської будівлі садиби Добрянських з початку 19 століття в стилі класицизму.
Навпроти корчми знаходиться історична будівля, колишня станція жандармів, на якій встановлена пам'ятна дошка про Чертижнянсько-габурський бунт з 14 березня 1935 року. У минулому в будівлі була пам'ятна кімната, яку пізніше перенесено в сусідню Габуру.
В кадастрі села розташованих п'ять військових цвинтарів з Першої світової війни з 1914-1915 років та один єврейський цвинтар, частково реконструйований.
Населення Національний склад громади станом на 2021 рік: +етноскількість осібчастка, %русини16651,39словаки14043,34українці51,55угорці20,62чехи20,62інші82,48всього323100 Склад населення громади за рідною мовою станом на 2021 рік: +мовакількість осібчастка, %русинська24676,16словацька6219,20чеська30,93угорська20,62українська20,62інші82,48всього323100 Склад населення громади за віросповіданням станом на 2021 рік: +обрядкількість осібчастка, %греко-католицизм23372,14православ'я3410,53римо-католицизм237,12євангелізм10,31Свідки Єгови10,31інші82,48не віруючі237,12всього323100
Відомі постаті В селі народилися: Зозуляк Василь Васильович (1909—1994) — письменник, Павло Маркович (1924) — художник, етнограф, доцент Пряшівського університету ім. П. Шафарика, заслужений вчитель Ілля Галайда (1931—2017) — український поет, прозаїк, доцент на кафедрі російської мови та літератури у Філософському факультеті у Пряшеві, член Спілки українських письменників Словаччини.
В селі поховані: Юлій Ставровський-Попрадов (1850—1899) — український-русинський народний будитель Адольф Добрянський (1817—1901) — публіцист та український-русинський політик
Примітки
Джерела сайт села . Процитовано 23 червня 2018 року. дані про село на сайті www.e-obce.sk . Процитовано 23 червня 2018 року. Вархол Надія: Звідки і коли … . Топонімійні перекази про заснування сіл та виникнення їх назв … . Спілка українських письменників Словаччини, Пряшів-Свидник, 2009, ISBN 978-80-970288-0-0, с. 55. Процитовано 23 червня 2018 року.