Португальська кухня — це прості і дуже смачні страви з риби і морепродуктів, м'яса і капусти, а також великий вибір сирів.
Основа основ — риба. З м'яса найулюбленішою є яловичина. Хоча є досить багато страв і з птиці.
Особливе ставлення у португальських кулінарів до овочів. На крихітному клаптику землі їх багато не виростиш, тому овочі майже не нарізають, а подають цілими — сирими чи відвареними. Найпопулярніші — морква, кольорова капуста, стручкова квасоля. Порівняно з Середземномор'ям свіжої зелені вживається менше. Країна ще недавно була досить бідною, тому португальські господарки вміють викрутитися й з дешевих продуктів приготувати надзвичайно смачні страви.
Та, мабуть, найцікавіший розділ португальської кухні — десерти та випічка. Величезний вибір найсмачніших солодощів з мигдалем і корицею.
Риба На всьому узбережжі, але особливо на півночі країни, важливу роль грають сардини. На південному узбережжі виловлюють тунців, однак вони занадто дорогі, щоб стати народною національною стравою. Краби, молюски й восьминоги значно дешевше, тому крокети із крабів належать до найпопулярніших національних страв. Магазини переповнені різними сортами сардин в олії, але населення полюбляє свіжі сардини, які часто жарять на ґратах.
Люблять португальці й солону сушену тріску бакаляу. Сушити рибу корінне населення навчилося, імовірно, від готів і нормандців, коли ті заходили в південноєвропейські порти й обмінювали свої припаси на південні фрукти. У цій жаркій країні зберігання риби за допомогою сушіння досить зручний вихід з положення. У противному випадку жителі континентальних областей, куди в минулому рибу не завозили, були б змушені зовсім втратитися риби. Особливий смак, що відзначають іноземці не тільки в бакаляу, але й в інших страв з риби, надають їм пряності. Мешканець Центральної Європи не міг би виразити словами той присмак, що надає стравам досить розповсюджений римський «кмин» (Cuminum Cuminum L.).
М'ясо Велика рогата худоба в цій країні як і раніше залишається тягловою силою, і сьогоденням скотарством з наступною переробкою молока займаються рідко. Однак не можна не здивуватися тому, як у Португалії вміють довести другосортне — третьосортне м'ясо до кондиції біфштексів. Те, що португальська господиня називає словом біфе, може взагалі не мати нічого загального з біфштексом, більше того, необов'язково буде навіть очищено від костей. Кожний шматок м'яса без костей довго витримують у вині і натирають його оливковою олією. І хоча м'ясо не перетвориться в ніжний біфштекс, воно все-таки здобуває досить виразний смак. Вади якості португальська господарка намагається виправити за допомогою зелені, часнику та цибулі. Однак загальнопоширена перевага віддається вареному або тушкованому м'ясу, що часто готується в одному посуді разом з овочами, насамперед із квасолею. Крім квасолі, важливе місце займає шпинат, мангольд (листовий буряк) і нут (баранячий горох). Цей середземноморський вид бобових і надає португальським стравам «в одному горщику» особливий смак.
Ще в 15 столітті, місто Порту мало віддавати усе м'ясо, що було в них, військовим окрім тельбухів. З часом вони винайшли багато способів їх приготування (наприклад добрадінья) і з часом це стало однією з найвідоміших особливостей кухні міста. Крім того, жителів Порту називають «тельбухоїди» (tripeiros). Равлики Страви з равликів популярні у Португалії. Великі запечені равлики, схожі на французьких ескарго називають караколеташ. Це сезонна закуска з травня до серпня. Після очищення та тримання у суміші трав, равликів з мушлями запікають на шарі солі і подають з розтопленим вершковим маслом і хлібом.
До пива та іншого алкоголю у Португалії подають миску невеликих равликів каракойш (). У цій страві використовують менші види равликів Theba pisana та Otala lactea, їх варять у підсоленій воді з додаванням оцту, потім знову промивають і варять зі спеціями і овочами (часник, цибуля, орегано і гострий перець малагета). Десерт Португальці дуже люблять солодке. Витягнутий у тонке волосся жовток для прикраси десертів не тільки можна купити в магазині — рецепт його готування знає кожна проста господиня. Найвідомішим португальським тістечком традиційно вважаються паштейші-де-ната — тарталетки із заварним кремом.
Португальські десерти мали вплив на тайську кухню. Марія Гуйомар де Пінья запровадила ряд страв (фой тонг) при дворі короля Сіаму.
Напої Серед алкогольних напоїв найвідоміший у світі — портвейн. Його виробництву приділяється надзвичайна увага, адже портвейн становить біля третини виноробної продукції країни. Інше припадає двома третинами на червоне й однієї третю на біле столове вино. З білих вин найвідоміше — Віньє Вердес, що йде й на експорт.
Типові португальські страви
Курча «Пирі-пирі» — з дуже гострим червоним перцем Бакаляу — солона тріска. Вона відома тим, що може готуватися у 365 способів — по одному на кожен день року. Фейжоада — запечені чорні боби з сушеним м'ясом, ковбасками, часником та ін. Франчесінья (порт. Francesinha), що перекладі означає «маленька француженка» — сандвіч родом із Порту (Португалія), складається із двох скибок підсмаженого хлібу, між якими в'ялена шинка, лінгвіса, свіжа ковбаса чиполата, яловичий стейк або смажене м'ясо. Пейшинюш да орта (перекладається як «Рибки із саду») — стручкова квасоля або інші овочі в клярі на основі пшеничного борошна, який потім обсмажується у фритюрі. Завезена в Японію єзуїтськими місіонерами у шістнадцятому столітті, де згодом перетворилася на темпуру. Сардинья ассада (перекладається як «смажені сардини» чи «сардина на грилі») — традиційна друга страва португальської кухні. Козіду а португеза — португальське рагу. Кабідела — традиційна друга страва з крові курки або кроля.
Примітки